Захід було проведено за підтримки із Міністерства аграрної політики та продовольства України, про що наголосила у вступній промові Олена Ковальова, Заступник міністра аграрної політики та продовольства України. Олена Ковальова, зазначила, що агрострахування в більшій мірі асоціюється із галуззю рослинництва, і більшою мірою то зернові. Сьогодні розвиток тваринництва в Україні є одним із пріоритетних напрямків для Міністерства аграрної політики та продовольства України. Галузі тваринництва, а саме молочне скотарство знаходиться в тій позиції, яка має бути кращою та має всі перспективи до розвитку. Це позиція, яка визначається необхідністю розвитку і малого і середнього бізнесу. Одним із інструментів підтримки, що спонукає до розвитку, окрім фінансових важелів, є агрострахування. Слід зазначити, що відповідно до бюджету, у 2018 році у галузі тваринництва виділено видатки за бюджетною програмою “Державна підтримка галузі тваринництва” в сумі чотири мільярди гривень. Проте, якою  б не була підтримка з боку держави, вона не є достатньо дієвою без впевненості сільськогосподарського товаровиробника. Це передовсім  стосується галузей із тривалим циклом виробництва. Сільськогосподарський виробник завжди двічі подумає, чи вкладати гроші в таку ризиковану галузь як сільське господарство, не маючи страхової підтримки, тим більше в молочний сектор. Галузь останні декілька років спадає і лише завдяки нашій підтримці вдалось  досягти певної стабілізації. Можливо за умов підтримки агрострахування ми вийдемо на певний розвиток. Важливо зрозуміти які саме продукти страхування прийнятні для нашої країни. В Міністерстві аграрної політики та продовольства України прийнято рішення із наступного року запускати механізм фінансування агрострахування. За допомогою IFC с формований пакет агрострахових продуктів, які найближчим часом будуть затвердженні до реалізації державної програми. І якщо будуть ефективні результати дослідження щодо тваринницької галузі, ми зможемо розробити ефективні продукти для тваринництва, в першу чергу це молочарство.

У вітальному слові до учасників Джейсон Пелмар, Голова регіонального представництва IFC в Україні, Білорусії та Молдові звернув увагу на те, що IFC є одним з найбільших іноземних інвесторів в українському агробізнесі. За останні шість  років МФК забезпечила понад мільярд доларів США  інвестицій у розвиток аграрного сектору в Україні. Сьогодні сільськогосподарські інвестиції займають третину загального портфелю інвестицій IFC в Україні. Джейсон Пелмар зауважив, що Україна має потенціал, щоб стати дешевим виробником високоякісного молока і IFC спрямовує свою енергію в цьому напрямку. У березні 2018 року IFC розпочала програму, яка допоможе модернізувати молочний сектор України та збільшити експорт молочної продукції. Програма має на меті підтримувати розвиток молочних кооперативів та допомагати фермерам запроваджувати сталі та екологічні методи виробництва сільгосппродукції, що будуть відповідати міжнародним вимогам.   Питання ефективних механізмів фінансування та страхування молочної галузі вирішує Проект IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії», який запроваджує ініціативу щодо створення новітніх страхових рішень, які зможуть збільшити доступ до фінансування молочних господарств в Україні.

«Україна має потенціал стати виробником високоякісного молока при низькій собівартості виробництва. Наші нові консультативна програми допоможуть залучити в сектор відповідну експертизу, вміння та технології, і, як наслідок, сприяти приватним інвестиціям, реалізувати потенціал сектора та допоможе країні стати глобальним гравцем у виробництві молочної продукції. IFC високо цінує присутність та підтримку Міністерства аграрної політики та продовольства України, а також щиро вітає сьогодні Асоціацію виробників молока України», — зазначив голова реґіонального офісу IFC в Україні, Молдові та Білорусі Джейсон Пеллмар.

Під час заходу  Андрій Редько, фінансовий консультант, консультаційної програми IFC в регіоні ECA&EMENA анонсував нову консультаційну програму, спрямовану на модернізацію сектору молочного скотарства та посилення експортних можливостей українських виробників. Він підкреслив, що потенційна роль IFC у підтримці трансформації галузі молочного скотарства має на меті забезпечення сталого розвитку агровиробників в України і підвищення конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції на внутрішньому та світових ринках. Експерт висвітлив поточні етапи розвитку сектору молочного скотарства та надав припущення де ми можемо опинитись через десять  років і що необхідно зробити для розбудови галузі. Галузь демонструє недостатні потужності задля конкурентної позиції на світовому ринку. Сьогодні України переробляє лише 40 відсотків наявного молока, виробничі витрати досить високі. При наявності 2,2 мільйона  корів, валове виробництво молока знаходиться на рівні десять мільйонів тон. Переробна галузь потребує суттєвого розвитку. Сьогодні в Україні працює 440 переробних заводів дають півмільйона продукту – сир, масло, сухе молоко, згущене молоко. Для прикладу, в Нідерландахпри валовому обсязі молока в 14 мільйонів тон,  на переробку йде 99 відсотків  сировини та 52 великі переробні заводи надають кінцевого продукту втричі більше – 1,5 мільйона  тон (сир, масло, сухе молоко, згущенемолоко). Було представлено бачення щодо перспектив на 2030 рік щодо створення збільшення молочної сировини вдвічі – до 20 мільйонів тон та формування потужної переробної бази.Саме ці питання найближчим часом планує вирішувати нова консультативна програма IFC. Вона допоможе надати потрібну кваліфікацію, навички та технологію, яка допоможе значно збільшити приватні інвестиції, розблокувати потенціал галузі та дозволити країні стати глобальним молочним товаровиробником. Інвестиції в модернізацію, зростання та ефективність промисловості також дадуть змогу Україні подвоїти виробництво молока до 2030 року.

Яна Музиченко, аналітик Асоціації виробників молока, зазначила, що за даними 2017 року частка молока становила 26,8 відсотка  в структурі сільського господарства. Враховуючи, що показники останніх років демонструють незначне скорочення поголів’я ВРХ, структура галузі також має важливе значення. Сьогодні господарства населення утримують 77,4 відсотка  корів, виробляють 73,2 відсотка  сировини, при цьому передають на переробку лише 16 відсотків  молока. Звісно що потужностей сільськогосподарських підприємств не вистачає для повноцінного функціонування молочного сектору. За дев’ять  років роботи асоціації 140 виробників молока, які утримують 65 тисяч голів, мають середню продуктивність на 36,4 відсотка  більше, ніж загалом  у країні. Це 820 літрів надою за рік від однієї корови, тоді як у країні ця цифра становить 6012 літрів.

Отже,Асоціація на власному досвіді довела, що впровадження новітніх технологій, навчання фермерів, формування потужної необхідної інфраструктури (лабораторії, ветеринарна підтримка, та якісне штучне осіменіння та т.д.), конструктивний діалог із державою та інвестиційна підтримка дають шанс галузі молочного скотарства за короткий період часу вивести галузь на конкурентні потужності.

Метою проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» є створення програм, спрямованих на покращення доступу до фінансування для малих та середніх сільськогосподарських виробників шляхом покращення спроможності кредитувати сільське господарство.

Експерт проекту із агрофінансування, Петро Богачевич зазначив, що малому виробнику молока в Україні важко отримувати доступ до банківського фінансування. Попри  те, що банки намагаються збільшити агрокредитування, до малих фермерів фінансування не «доходить». Справа у розумінні функціонування молочного бізнесу, у розумінні величезного потенціалу доданої вартості молочного скотарства, розвитку експорту і всього ланцюга вартості. Банки краще кредитують виробництво польових культур, при цьому оцінюють малих виробників молока як не прибуткові, із непрозорою фінансовою звітністю, відсутнім бізнес планом та достатньої застави. Експерти проекту провели дослідження маленького господарства на 100 голів молочного стада, проаналізували прибутковість молочних господарств та довели, що навіть за середніх показників така невелика молочна ферма дає стабільний прибуток. Додатковими позитивними факторами для банківського фінансування є диверсифікація: зернових та кормових культур, постійний (а не сезонний) і передбачуваний грошовий потік від продажу молока та додаткове джерело прибутку від продажу телят. Що стосується застави – одного з основних принципових питань банку – то зазвичай у виробника молока є корівники (приміщення, будівлі та споруди), продуктивне поголів’я, обладнання як для вирощування кормових та зернових культур (трактор, комбайн, косарка, прес підбирач, тощо) так і для збору та охолодження молока (доїльне обладнання, танк для збору та охолодження молока), транспорт.Експерт проекту довів, що виробник молочної галузі є прибутковим, має заставу, може успішно брати кредити на розвиток, розвиватися обслуговуючи борг та залишатися прибутковими. Отже, виробники молочної галузі є потенційно привабливими партнерами для банківського сектору України.

Проект залучає найкращих світових експертів для того, щоб кращі сучасні технології та останні інновації які використовуються у світі стали доступним для українських агровиробників. Спеціально запрошений експерт, Рене Вербек, який є Головним спеціалістом з фінансування аграрного сектору нідерландського банку «Rabobank» поділився успішним досвідом кредитування молочних господарств у Нідерландах (включаючи методики оцінки ризиків).

Наприкінці 2017 року команда проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» зосередилася на дослідженні стратегій рентабельності та зменшення ризиків різних галузей тваринництва України. Під час круглого столу експерт Проекту Нуно Мейра представив останнє дослідження, яке було проведено із метою визначення можливостей збільшення використання страхування тваринництва як інструменту зменшення ризику галузі та збільшення доступу фермерів до фінансування господарств. Експерти провели аналіз п’ять різних галузей тваринництва (молоко, яловичина, свинина, птиця, яйця), які включали оцінку потреб та ризиків ринків тваринництва.

За результатами дослідження, тваринництво в Україні піддається впливу ряду ризиків, таких як погода, пожежа та хвороби. Сьогодні для тваринництва України не існує поширених стандартизованих продуктів страхування. Вони в основному доступні на спеціальній основі через обмежене число страховиків і, головним чином, як стратегія пом’якшення ризиків для кредиторів при наданні кредитів фермерам. Аналіз IFC показав, що сектори молочної, м’ясної галузей, свинини та птахофабрики тваринницької галузі є прибутковими та заслуговують на підтримку. Страхові контракти можуть допомогти фермерам збільшити свою довгострокову фінансову стабільність, підвищуючи стійкість сектора. Окрім збільшення доступу до капіталу від фінансових установ, наявність страхування може зробити цей сектор більш привабливим для потенційних інвесторів.

Аналізуючи андерайтинг в галузі тваринництва, Нуно Мейра зазначив, що величезне значення має інформація про характер ризиків господарства. Покриття певних потенційно системних ризиків, таких як хвороба, потрібно ретельно перевіряти. Іншим чинником, що впливає на молочну промисловість, є ринок землі. В даний час земля виступає як соціальний компонент. Приватні господарства мають власну частку землі та використовують її для пасовищ, щоб звести до мінімуму витрати на утримання молочних тварин. Однак, у майбутньому сценарії, з відкриттям ринку землі в Україні та подальшому розвитку галузі, для приватних домогосподарств було б вигідніше продавати свою частку земель сільськогосподарським компаніям, а не зберігати їх для пасовищ, що , тим не менш, в більшості випадків є збитковим. У найближчому майбутньому це може призвести до подальшого зменшення кількості молочних корів.

Найбільшим ризиком для тваринництва є захворювання. Звичайний андерайтинговий підхід передбачаєпокриття базових ризиків, пов’язаних із майном і погодними умовами. Залежно від стану управління ризиками в господарстві (його профіль ризиків), історичних даних про збитки та інших міркувань, страхування від захворювань може бути надано як додатковий компонент управління господарством. Знання профілю господарства дає можливість страховику краще зрозуміти який перед ним постає ризик і максимально можливий збиток (PML),  що дасть можливість припустити, на яких умовах таке господарство може бути застраховане.

Із метою формування оптимального страхового покриття необхідно враховувати фактори виробництва. Так, екстенсивні системи вирощування тварин підвищують ступінь ризику захворювання і крадіжки, в той час як інтенсивні системи залежать від оптимальних рівнів освітлення, температури повітря та максимальної щільності тварин на певній площі. Якість будови та місцезнаходження будівель обумовлюють їх опір /вразливість пожежі, руйнації, повені, ураганним вітрам. Розділення господарства на зони також дає можливість встановлювати різні франшизи на окремі корівники/приміщення. Покриття збитків залежить від характеру ризиків, рівня андерайтингу, історії захворювання в країні, історичних даних щодо наявність випадків захворювання в країні та в господарстві.

Дослідження IFC вказує на необхідність створення відповідних пропозицій для тваринницького сектору економіки. Тваринництво також потребується доступу до фінансів для розширення і модернізації. Разом із тим банки повинні бути впевнені, що їх кредити будуть погашені, застрахувавши виробничий капітал господарств від низки потенційно руйнівних небезпек.

Фахівці Проекту, що працюють в сфері страхування сільського господарства, в останні роки зробили велику роботу з розробки стратегій пом’якшення ризиків у вигляді страхування сільськогосподарських культур для олійних насіння та виробників зерна. Під час круглого столу Проект IFC  «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» анонсував ініціативу щодо розробки нових страхових продуктів для зниження ризику в галузі.

Проект IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» представив ініціативу щодо розробки страхових пропозицій для галузі тваринництва. Страхування від смертності тварин в молочному секторі дозволить виробникам молочної промисловості забезпечувати компенсацію низки ризиків. Повернуті кошти виробник зможевкласти у тварин та матеріально-технічну базу, що спонукатиме покращенню якості молока. Такий підхід може включати додаткові варіанти для покриття ризику смертності від інфекційних хвороб або зниження ризику смертності тварин під час транспортних операцій, що експортують або імпортують високопродуктивні тварини.М’ясний сектор також може контролювати ризики, включаючи ризик захворювання. Застосовуючи міжнародні стандарти страхування, можливо мінімізувати фінансові втрати, понесені внаслідок смертності, через ураження домашніми тваринами. Страхування транспорту для молочної промисловості також може застосовуватися для виробників яловичини, які імпортують / експортують дорогих цінних тварин. Сектор птахівництва потребує страхового покриття, яке забезпечує компенсацію втрат від інфекційних хвороб.Страхові рішення для сектор свинарства Проект IFC готовий запропонувати пізніше, коли загроза АЧС буде піддана контролю.

Тваринництво є надзвичайно важливою й водночас проблематичною галуззю для України сьогодні. Зараз вона  стоїть на початку довгого та складного шляху перезапуску колись потужної галузі. Учасники круглого столу виявили готовність  працювати над створенням гідних та надійних програм кредитування та фінансування.  Представлені новітні програми IFC нададуть змогу розкрити потужний потенціал для фінансування малих агровиробників молока та страхування виступатиме як один із інструментів мінімізації ризиків. Страхові рішення для тваринництва будуть спрямовані на захист виробників від різних сільськогосподарських ризиків та підвищать здатності фермерів до погашення позики у випадку погоди, хвороб тварин та інших невдач. Впровадження новітніх страхових рішень надасть можливість українському тваринницькому бізнесу стати більш привабливим для інвесторів та кредиторів. Як виробники, так і кредитори будуть мати можливість покращити доступ до капіталу в галузі тваринництва, що дозволить галузі розширювати, збільшувати експорт та зміцнювати економіку України.

Ірина ГОЛОВКО,

експерт із фінансування, за матеріалами Проекту IFC “Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії.”