Як відомо, збудована вона була в єврейському передмісті Лан з ініціативи цадика Лейзера Нісана Тейтельбаума. По другій світовій війні, як і десятки інших сакральних споруд в місті, була зачинена й перетворена спершу на склад солі, відтак – тканин, а згодом до кінця 80-х років минулого століття тут був меблевий магазин.

Дрогобич.Хоральна_синагога.Фасад

І хоч споруда мала статус пам’ятки архітектури обласного значення (тепер уже би вартувало визнати пам’яткою значення державного), поступово перетворили її майже на руїну.

З передачею Синагоги юдейській громаді, виникло логічне бажання відновити унікальну будівлю найбільшої на Заході України божниці.

І наприкінці 90-х було проведено перші роботи, виконані коштом колишнього дрогобичанина Рубіна Шмер-Ґартенберґа, Фонду «Ор Авнер», родини Рор (куратором був Яків Гольберг, який нині мешкає в Ізраїлі). Було замінено дах і зміцнено фасад. Але опісля з певних причин – і суб’єктивних і об’єктивних – роботи було припинено.

Й лише від 2009 року знову розпочався ремонт і реставрація однієї з найяскравіших пам’яток багатонаціональної та історичної пам’яти старовинного Дрогобича, який справедливо Мар’ян Гемар назвав «півтора міста»…

Подію неділі 17 червня досі обговорюють, про неї пишуть в паперових та мережевих виданнях різних країн, в Інтернеті – сотні фотографій, десятки відео з відкриття у Дрогобичі повсталої з руїн Хоральної синагоги.

IMG_8642

Бо ж  такого велелюддя вже давно не бачило приміщення Божниці. Окрім членів єврейських громад Триміста (Дрогобича, Борислава, Трускавця), були гості з Ізраїлю, колишні наші краяни з НУО “Дрогобич-Борислав: ті, що вціліли” (“польськ. “Drohobycz-Brorysław ocalali”,англ. “Drohobych-Boryslav survivors”), Німеччини, Польщі, інших країн, міст і містечок… Голова Дрогобицької громади Йосиф Карпін коротко розповів про історію споруди та її відновлення, згадав усіх причетних до реновації. А це передовсім фірма «Оском» (керівник Йосип Бадецький), проектант Зеновій Лагуш з Інституту «Укрзахідпроектреставрація», волонтери Іван Лящ та Віктор Бульба, столяр Юрій Онисько.

 

IMG_8735

Говорив голова громади й про тих, хто своїми коштами та підтримкою сприяв, щоби в доволі короткий термін роботи було якісно й у повному обсязі. Одна з заповідей (міцвот) віри юдейської говорить, що цдака  (доброчинність) має бути мовчазною. Тому й не було названо ім’я колишнього дрогобичанина, котрий доклався своїми коштами до того, що нині колишня руїна вже стала однією з окрас міста (якою і була в міжвоєнну добу, коли головним рабином Хоральної був Якуб Авіґдор, людина добре відома в Дрогобичі і шанована не лише єврейською громадою).

IMG_8754

Зазначмо лише, що було згадано ім’я колишнього випускника Дрогобицької гімназії (де він разом із світлою пам’яти Едмундом Вернером і Альфредом Шраєром були учнями Бруно Шульца) Фелікса Соломоновича Вексельберґа, який з дитинства пам’ятає, якою була ця велична, змальована Марицієм Ґотлібом божниця, і який ініціював її відновлення та переконав свого сина,  вельми заможного підприємця, теж уродженця Дрогобича, профінансувати роботи…

IMG_8721

                                                                            Внучка Фелікса Соломоновича Вексельберґа, Інна Гаркот-Мацкевич

Відтак про важливість події, про толерантність та одвічну полікультурність та багатонаціональність міста говорили очільник Дрогобича міста Тарас Кучма, ректор ДДПУ імені Франка професор Надія Скотна, ізраїльська скульпторка Варда Ґіволі, котра виготовила для відновленого Храму мезузу. Тарас Кучма, зокрема, говорячи про взаємоповагу представників різних етносів та конфесій, привселюдно вбрав на голову кіпу (ярмулку) та закликав зробити це всіх присутніх чоловіків…

IMG_8775

IMG_8829

 

IMG_8877

Головний рабин Заходу України Моше Колесник привітав присутніх, прочитав відповідну до такого дня молитву й разом з Йосифом Карпіним закріпив на дверях святині мезузу. Лунали ритуальні юдейські співи, а завершилась урочистість відомою піснею “Евейну шалом алейхем”, яку співали мало не всі присутні разом з господарями великого Дому зібрань (саме так гебрайською називають синагогу).

IMG_8900

 

А по завершенні урочистостей у добре знаному дрогобичанам і гостям ресторані “Рандеву відбувся невеличкий фуршет. І тут слід віддати належне гостинності, гарній кухні та сервісу закладу Ігоря Конторовича.

Світлив Л. Ґольберґ