Народився майбутній письменник і драматург Володимир Войнович у колишньому Сталінабаді (нині – Душанбе)  1932 року. Перші його твори побічили світ у другій половині 1950-х років. У 1960-х вірш “Чотирнадцять хвилин до старту” ( “Я вірю, друзі, каравани ракет…”), пколадений  на музику, став неофіційним гімном радянської космонавтики. Усього ж Войнович написав тексти для понад  40 пісень.

Серед інших його творів варто вирізнити  антиутопію “Москва 2042″, повісті “Шапка”  та “Два товариші”, книгу про Олександра Солженіцина “Портрет на фоні міту”, а також роман “Монументальна пропаґанда”.

А найвідомішим з написаного письменником  є роман- анекдот “Життя та незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна”, про якого Войнович відтак  написав ще дві книги: “Претендент на престол” і “Переміщена особа”.

На Заході першу книгу видали  раніше, ніж у СРСР: в останньому його розповсюджували у самвидаві. Річ у тім, що наприкінці 1960-х років письменник брав активну участь в русі за права людини, що стало причиною конфліктів з владою. Через це  його виключили зі Спілки письменників СРСР, а 1980 року взагалі вислали з країни й через рік позбавили радянського громадянства. 

1990 року радянське громадянство Войновичу відновили, й він повернувся на батьківщину. До того він мешкав у сполучених Штатах і Німеччині.

 2000 року за роман “Монументальна пропаганда” Войновича відзначили Державною премією Російської Федерації.   2002 року він став лавреатом  премії імені Сахарова “За громадянську мужність письменника”. 

Останнім часом Войнович був послідовним критиком нинішнього російського режиму.  Зокрема – виступав проти війни в Україні та окупації Криму, який він порівнював з відірваною ниркою, пришитою до іншого організму.  “”Крим я б порівняв із ниркою, відірваною в іншої людини. Третя нирка пришита до твого організму, яка, навіть, якщо вона є здоровою, все одно починає відторгатися та здоров’я людині не додає” – сказав свого часу письменник у коментарі для Радіо “Свобода”.

 Похорон письменника відбудеться в 30 липня в Москві на Троєкуровському кладовищі. Того ж дня об 11 годині з Владіміром Войновичем прощатимуться в Центральному будинку літераторів.