Аванґардні експерименти представлені творчістю Артура Кольника й Леона Копельмана, а тенденції мистецтва останньої чверті минулого століття відображені в іронічних роботах Броніслава Тутельмана та Семена Окштейна.

Лише один раз упродовж історії місцеві єврейські художники склали особливу групу, об’єднану національними і художніми ідеями: така група, до якої, зокрема, входив Артур Кольник, існувала в Чернівцях у 1920-ті роки й була пов’язана з Культур-Лігою в Румунії.

До «єврейської теми» звертався Леон Копельман до кінця 1940-х років, що зобразив епізоди Катастрофи буковинського єврейства. Пізніше така тема замовчувалась офіційною радянською ідеологією і виштовхувалася з публічного простору цензурою. Тому для художників післявоєнного періоду і 1960-1970-х років Ігнаца Клігера, Моріца Крініца, Ірми Розеншток та Елаїди Нейман на перший план вийшли пошуки естетичної якості й індивідуального почерку в «дозволених» межах конвенціональних жанрів реалістичного живопису.

В той же час для такого художника як Броніслав Тутельман приналежність до неофіційного, нонконформістського мистецтва і аванґардного андеґраунда було інтеґральним елементом його національного світовідчуття й громадянської позиції.

25398503_10209787099545763_1229612082232072983_o

Всупереч усім складнощам і заборонам, Чернівецькі єврейські художники, хоч і залишались роз’єднаними, навіть у найпохмуріші для мистецтва часи, відігравали помітну роль в художньому житті всієї Буковини, визначаючи своєю творчістю його мистецтво і були позначені високими стандартами.

Крім того, значення їхньої творчості на різних етапах історії виходить далеко за межі реґіону: в особі своїх найбільш відомих представників мистецтво Буковини XX століття виявилось включеним до Паризької школи, а також у контекст художніх центрів Європи, Америки та Ізраїлю. Куратор виставки «Єврейські художники Буковини» – Гілель Казовський (Ізраїль).