До російської співачки Земфіри на 41-му році її життя завітала старість. Жінка, що її колись давно, на самому початку кар’єри, невпинно ґанили за неохайну (читай – неґламурну) зовнішність, тепер з таким самим запалом і кайфом атакує нових і молодих. Одну з них, 18-річну Гречку, Земфіра Рамазанівна (саме так до неї звертаються її фанати) назвала негарною. Добре хоча б, що гучна мережева історія отримала продовження, і Гречка відповіла на звинувачення з неочікуваною для тінейджерки елеґантністю: «Земфіра класна! Це її думка, але вона класна!»

От вам доволі жива ілюстрація, чим різняться молодість і старперство. Я, на відміну від Гречки, пієтету до Земфіри ніколи не відчував та й загалом не надто нею цікавився. Але історія про красу (як і про її протилежність) усе ж показова. Не дай Боже нікому з нас певного дня виявитись отакою старою бурчливою істотою! Тим більше, що нам уже дано іконічний зразок для гідного входу на терени старіння.

Цьому зразкові вчора виповнилося рівно 75. Нашого вчорашнього ювіляра звати Мік Джаґґер. І я вірю, що він справді знає як. І навіть без пакту з дияволом, який йому – хто жартома, а хто наповажно – приписують з огляду на один із центральних його гітів.

 

 

До свого свята 75-річний Мік заслуговує всіх найвищих компліментів. Бо хто б іще з нині живих чоловіків цієї планети з таким переконливим ентузіазмом зміг доводити, що і старість нам у радість? «Коли настає клімакс у чоловіків?” – запитує Тоні Парсонс у своїй статті. І відповідає, цитуючи: «За Джаґґером – ніколи. Ти бажаєш того, що бажаєш, і бажаєш довіку».

Всі інші рок-монстри з його (та й пари пізніших) поколінь давно перетворилися на м’яких ведмедиків, безпечних і домашніх. І лише Мік лишається тим, ким він був завжди: реактивним бабієм, енергійним запаленим підлітком, невгамовним, легким, пластичним, безпосереднім. У нього дотепер вистачає сміливості й нахабства не змінюватись! І може, в цьому його таємниця?

От він веде свій Інстаґрам. І що ми там бачимо? Ті самі зачіска й міміка, та ж задерикуватість, і схоже, що й розмір джинсів у нього такий же, як і тоді, коли він уперше вистрибнув (можливо, й не як Пилип, але точно з конопель!) на сцену. Пісні так само все життя одні й ті самі – і не приїдаються, не стираються, не блякнуть – на всі часи, в його та роллінґів завжди високовольтному виконанні.

Він батько вісьмох дітей від п’яти жінок. До речі, останнього сина Мікові подарували два роки тому. Він дід п’ятьох онуків і, зрештою, вже прадід. Чи людська реалізованість у сфері т. зв. особистого буває переконливіша?

Зі своїми дітьми він літає на футбольні матчі. Хай навіть і до немитої Росії. Він бере дітей та внуків у свої всесвітні концертні тури. І хоча футбольні фани всього світу вірять, що Джаґґер приносить невдачі командам, за які вболіває, можемо сміливо стверджувати: це єдині невдачі в його житті.

Співак, музикант, актор, сценарист, продюсер і феноменальний працеголік. 60 років на сцені. Мільйонні продажі платівок і завжди переповнені стадіони. На недавній концерт у Варшаві (стадіон «Народови», найбільша арена Польщі на 58 тисяч 500 місць) квитки розлетілися ще минулої осені протягом кількох днів. І так воно завжди й повсюди, на всіх стадіонах та аренах: лічені дні, години, хвилини – і продаж закінчено, до побачення, шукай перекотиполя на інших континентах.

От лише в Україну роллінґи не поспішають, вважаючи (і, мабуть, слушно) Польщу останньою територією демократичного Заходу. «25 липня 2007 року The Rolling Stones мали виступати в Києві на НСК Олімпійському, але концерт скасували, ймовірно, через політичну кризу в Україні. В цей день вони виступили у Варшаві», – нагадує Вікіпедія. А ви досі запитуєте, чому в нас усе аж так зле.

Якщо будь-який інший гурт так само затято грав би пісні Мадді Вотерса (хай навіть не протягом 60-ти років, а всіх ста), фронтмен так само наслідував би танцювальні вихиляси Джеймса Брауна, якби всі вони півжиття так само вживали наркотики, пили, палили, спокушали тисячі чужих жінок, то все одно вони б ніколи не стали «Роллінґ Стоунз». Бути найстійкішою супергрупою всіх часів дозволено лише роллінґам.

І як мені здається, дозволено згори. Тобто не дияволом, а його Протилежністю.

The Rolling Stones – ( I Can’t Get No) Satisfaction Warsaw 2018 Final

Юрій АНДРУХОВИЧ, “Zbruć”

27.07.2018