Невідомий дотепер художник, який працював у Чернівцях наприкінці 19 – на початку 20-го століття, ніколи не був в Єрусалимі, але, отримавши замовлення від єврейської спільноти – намалювати фрески на стінах старої синагоги (1799 року побудови), – не розгубився. Митець купив поштівку з виглядом Єрусалима і старанно її відтворив на стіні синагоги, хоча на листівці була зображена християнська святиня – храм Гробу Господнього. Художник просто намалював на верхівці храмового куполу зірку Давида замість хреста.

Стара синагога. Фреска «Єрусалим»
Стара синагога. Фреска «Єрусалим»

І нині у старій синагозі, яка міститься на чернівецькій вулиці Синагогальній (чи то вулиці Синагог), можна побачити відреставровану фреску із зіркою Давида і «творчо осмислений» пейзаж Єрусалима: перша фреска належить до періоду побудови будинку, друга старша за неї приблизно на сто років.

Стара синагога. Фреска із зіркою Давида
Стара синагога. Фреска із зіркою Давида

Як розповів директор Музею історії та культури євреїв Буковини Микола Кушнір, на початку 20-го сторіччя на цій вулиці містилось до десятка синагог та освітніх закладів єврейської спільноти.

У цілому єврейська історія Буковини налічує близько 500 років, з кінця 19-го століття і до початку Першої світової війни самостійні єврейські громади існували у Чернівцях, Вижниці, Сучаві, Сереті та інших містах краю.

Старий єврейський цвинтар. Вигляд на Чернівці
Старий єврейський цвинтар. Вигляд на Чернівці
Найбільша на той час єврейська громада – чернівецька. Вона мала у своєму розпорядженні інституції та установи, необхідні для задоволення релігійних і культурних потреб своїх членів
Микола Кушнір

«Найбільша на той час єврейська громада – чернівецька. Вона мала у своєму розпорядженні інституції та установи, необхідні для задоволення релігійних і культурних потреб своїх членів: синагоги і шпиталь, ритуальну лазню, притулок для літніх людей і кладовище, школу. А у 1908 році з ініціативи правління громади у центрі Чернівців була зведена велична будівля Єврейського дому, в якому за радянської доби розмістили будинок культури текстильників. Нині тут міститься наш музей», – розповів Кушнір у розмові з Радіо Свобода.

Науковець, письменник Довид Кац (США – Литва) зауважує: не лише для Чернівців, а для цілої України важливо відродити повноцінне єврейське життя, як і життя тих національних громад, які відчувають свою відповідальність за долю української держави. На думку науковця, за наявності відповідної гуманітарної політики національні громади зроблять свій серйозний внесок у розвиток держави.

Я вивчаю ідиш, я знаю, що це була мова, якою в Україні створена література всесвітнього рівня
Довид Кац

«Я вивчаю ідиш, я знаю, що це була мова, якою в Україні створена література всесвітнього рівня, яка лишила свої сліди у місцевих говірках багатьох регіонів України. Я сподіваюсь, що в Україні цей спадок буде належним чином вивчений і розвинений, адже носії цієї мови, євреї, пліч-о-пліч з українцями мурували українську державність», – наголошує професор Кац в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Садгора: «малий єврейський Ватикан»

У 1842 році на околицю Чернівців, до містечка Садгора (засноване 1770 року) прибув засновник династії нової релігійної течії – хасидизму – Ізраель Фрідман, також відомий як Ружинський цадик. Як розповів Радіо Свобода Микола Кушнір, із того часу Садгора стала для хасидів своєрідною Меккою. Тут цадик служив вісім років, упродовж яких із його ініціативи та під його керівництвом у Садгорі збудовані синагога і школа, організоване велике господарство. Після смерті цадика у 1850 році його посаду й почесті успадкував його син Абрахам Яків Фрідман, а згодом і внук. Кілька поколінь цієї родини поховані на місцевому єврейському цвинтарі.

Садгора: могила цадика Фрідмана
Садгора: могила цадика Фрідмана

«Ізраель Фрідман заснував цілу хасидську династію, яка по собі лишила добру пам’ять, новий досвід для релігійної єврейської спільноти та прекрасну архітектурну пам’ятку – ансамбль, який становить резиденцію садагурського цадика. Святиня була зведена у середині 19-го сторіччя», – розповів Кушнір.

Нині садгірська і чернівецька громади намагаються відродити колишню славу Садгори. Так, у середині 1990-х років паломники обмурували могилу Ізраеля Фрідмана і звели над нею невеликий саркофаг. Також відновлено і синагогу, куди приїжджають помолитися хасиди з різних країн світу.

Садгора. Вигляд хасидського центру зсередини
Садгора. Вигляд хасидського центру зсередини

​«Для нас важливо, щоб ті, хто формує українську політичну націю, знали про своїх попередників, серед яких були люди різних народів», – зазначив під час чернівецької конференції один з її ініціаторів, голова «ВААД-Україна» Йосип Зісельс.

Богдана КОСТЮК, Радіо Свобода