Біситься, кленучи
сверблячо і встекло,
наче нехотячи
дихає з неї пекло.

А від її гримаси
трісло свічадо,
вмить розверзлися
врата ада.

Облишить всяк надію,
хто хоч на хвильку зверне
в її манку веремію,
в її пасткуальне інферно.

Обкурившись як слід,
та мерзенна зараза
вирушає в аїд
у пошуках вагінального оргазму.

Я ж вибиваю клин клином,
від біди йду до побіди,
висковзаю лагідним плином
з її сатанинської орбіти.

22.08.2018

Іван ЛУЧУК