люблю тебе впізнавати
на всіх картах світу
ловлю твій лет
на глобусах прудкообертальних

мила моя вітчизно
кумедія моя зворушлива

ні пташка ні звірятко
ні ведмедик
ні качечка
ані гусеня –
ведме-гýся
(оце ж тобі
небесний Гансе Християне
ще одне бридке качатко)

головою в європі
хвостом до матрьошки
(з вороніжчиною й кубанщиною
була б ти пишногузніша)

утікаєш небого від тої
всепоглинаючої матрьошки
що всіх своїм кремльом накриває
утікаєш
ніяк не втечеш

орди матрьощенків
на чужиш батарейках
зачаїлися в тобі

обліпили тебе
й рідні псевдотелесики
що чубляться ниють
і лукаво обіцяють
пшонця під крильця
і обскубують

але ось я примружуюсь
і ясно бачу
як ти розбігаєшся по воді
набираєш ротом повітря –
твоє відстовбурчене крильце
готове до польоту

розбігаєшся –
летиш – співаєш –
клекочеш –
і нас надихаєш –
і будиш нас серцем
і любиш нас крúльцем

…боюсь за твою ліву лапку

Іван МАЛКОВИЧ