І дуже вдало поєднався Етнофест з вперше організованим саме в Нагуєвичах поетичним Фестивалем «Карпатський Пегас», який від цьогорічної четвертої едиції, прописаний вже остаточно саме в селі, звідки у світ пішов  видатний галичанин.

IMG_0483

Програма Етнофесту, що завершився пізно ввечері 26 серпня,  була розмаїтою, насиченою, багатобарвною. Га території ДІКЗ «Нагуєвичі» було півсотні локацій: Бойківщина, Гуцульщина, Лемківщина, гончарі, ковалі, троїсті музики, шкіряний цех, мольфарська аптека, “Франко-фото”, “Франко-ровер”, восковий цех, свічкова, троїсті музики музею Івана Франка в Криворівні, вироби з бісеру (Верховина), гуцульські рушники і ткацтво (Косів), гуцульська кухня, гуцульська аптека, гончарі Микола Величко та Олександр Дворак, реконструкція бойківських обжинків у саді Франка (професор Михайло Хай)… На пленері малювали юні мистці з Дрогобицької художньої школи та вихованці Підбузької малої академії мистецтв. А ще був Франковий університет з цікавими лекціями про Франка та його добу…

IMG_0484

IMG_0492

 

На кону літнього театру виступали мистецькі колективи краю, а також аматорський колектив з Верхнього Ясенова з Гуцульщини, знаний український етномузиколог і неперевершений лірник, колишній викладач Франкового вишу в Дрогобичі, професор Михайло Хай…

IMG_0553

IMG_0639

І, за словами директора ДІКЗ «Нагуєвичі» Богдана Лазорака, нинішнє свято підтвердило, що колектив заповіднику має рацію: в святкування треба внести новий зміст задля того, щоби позбутися від певних задавнених стереотипів минулих років, щоби поставав перед нами живий Франко й відтак більше справжніх мистців поетів тощо прагнули брати участь у відзначенні серпневих Каменяревих днів.

Нагуєвичі мають великий потенціал для того, щоби стати справжнім туристичним центром Дрогобицького Підгір’я, треба лише поменше байдужості й бажання змінювати й змінюватися. Тоді вже й Заповідник нарешті може нарешті стати Національним…

Світлив Л. Ґольберґ