Лімерик знецінення

Обсирати найкраща майстрині

Носить клізму всякчасно в тайстрині.

Їй у душу сернуть,

На святині дриснуть –

То раз перднути, сраній скотині.

06.05.2018

День міста

Із юрми, із променаду

ми втекли до «Рафінаду».

Там сиділи з Ходаком,

Меценасом і Жуком.

Хто пив пиво, хто пив ром,

хто хлистав лише «боржом».

На дівок дивились ззаду,

приймали-сьмо їх параду…

07.05.2018

Іван Лучук - український письменник, паліндромоніст, один із засновників літературних угруповань «Лугосад» та «Геракліт», вчений. Львів, 4 липня 2018

Іван Лучук – український письменник, паліндромоніст, один із засновників літературних угруповань «Лугосад» та «Геракліт», вчений. Львів, 4 липня 2018

Секта крикунів

Кого через натуру мляву

куценький розпирає гнів –

хай миттю подає заяву

до секти крикунів.

09.05.2018

Лапідарний лист

Пане член!

Кореспондент (підпис).

20.05.2018

Наука любомудрія

Науку любомудрія

люблю, як і кобіту мудру я,

а філософію

у дупу копаю.

Хоча й не коні ми,

та тягнемо обидва ті синоніми.

02.06.2018

Зустріч

Зустрітись не завадив дощ,

не зміг завадити також

глибинно схований склероз…

Скрижалі все ж існують.

Так отож.

У день не дуже то й погожий

курвеґа сукню одягла

під колір молодої рожі,

і, певно, майточки тотожні…

Кончіта,

чікі-чікі-чікі-та.

02.06.2018

Із регулярністю капання крапель

Із регулярністю капання крапель, що камінь підточують,

Гине щоднини на фронті солдат.

Руки у кожного тут, у миру, під щось інше заточені –

Хтось алгоритми снує, хтось полюбляє верстат.

Замість козацького коника-братика

Братом у кожного з них – автомат,

Їм фіолетова різна гібридна патетика,

Їм фіолетово – їсти тушонку чи сервелат.

Нашу криваву жертовну оновленість

Стрілками рухає вперто жаский циферблат,

Множить стократно крицеву впевненість –

Згинути має до кореня враг-супостат.

03.06.2018

Нічний прохід

Стара курвеґа вулицями бродить,

шукає хтиво – хто б то вграв її…

Та «проминиста» «врода-квазімода»

страхає навіть шолудивих псів.

27.07.2018

(навіяне епіграмою Юліана Тувіма):

Na pewnego endeka, co na mnie szczeka

Próżnoś repliki się spodziewał.

Nie dam ci prztyczka ani klapsa.

Nie powiem nawet «Pies cię jebał»,

bo to mezalians byłby dla psa.

Клоака

Барахтаючись і тонучи у власній клоаці,

паразитуюча на проблемах пісь і сісь,

курвеґа, готова віддатися навіть собаці,

белькоче щербато: «Я люблю тібя, жізнь».

27.07.2018

Не сунь

Не засовуй пістолета

у наждачну кобуру;

коїтуса та мінета

там і там шкработи ждуть.

27.07.2018

Антитоксичний лімерик

У своїх мріях-снах злоїбучих

Бачить курва психічно-падлюча –

Щоб зловити оргазм,

Її грає нараз

Ціла рота гусарів гримучих.

31.07.2018

Метелик

(вірш, написаний очеретиною на піску)

Метелик – не крутелик,

метелик – не вареник,

а два круті вареники,

що пурхають ген-ген…

06.08.2018, Світязь

Опецьок

Сів опецьок мордатий на ровер,

Був пянющий ну просто у дрова.

Натиснув на педаль –

Замість щоб в синю даль,

Він одразу заїхав в Гамновер.

14.08.2018

А ля біженки

І донеччанка, й луганчанка

у нас іска свою любов,

летять до Львова на тачанках,

аж в жилах закипає кров.

Їх ціла довга хтива валка,

слизь скапує із варґ і губ,

вони досвідчені в бувалках,

багато бачили залуп.

Кацапська музика вібрує,

і загусає в клей,

їх повсякчасно толєрує

і Архімед, і Ґалілей.

Назад вертайтеся, небоги,

на свій армаґеддонський пруг,

свої оріте перелоги,

тут вистачає власних курв.

17.08.2018

Пекельна штучка

Біситься, кленучи

сверблячо і встекло,

наче нехотячи

дихає з неї пекло.

А від її гримаси

трісло свічадо,

вмить розверзлися

врата ада.

Облишить всяк надію,

хто хоч на хвильку зверне

в її манку веремію,

в її пасткуальне інферно.

Обкурившись як слід,

та мерзенна зараза

вирушає в аїд

у пошуках вагінального оргазму.

Я ж вибиваю клин клином,

від біди йду до побіди,

висковзаю лагідним плином

з її сатанинської орбіти.

22.08.2018

Праведна паплюга

Не боячись гніву Зевса,

обурилася паплюга

на статтю про секс-туризм

і написала листа в редакцію,

що покаже їм стриптиз;

приховуючи своє куревство,

бурхливе колись

і подеколи ще актуальне,

коли віддавалася «в лист»

і віддавалась утіхам анальним,

вибілити захотіла себе

за рахунок шельмування

гидотних насправді речей,

та вийшло паразитування

на темі актуальній, ще й

її то зовсім не гребе,

просто вона мріє

себе приписати у львівську спільноту,

і на цьому «репутацію» собі гріє,

та Львів виригує таку блювоту.

23.08.2018

Мандрівний мандраж

У ментальної москальки

мандрівний мандраж;

тременс піхви колосальний,

бо манда ж.

І ґвандить, і гуде,

і бурчить, і пердить,

дрібен дощик іде,

в животі стугонить.

Кокетує, що не хоче

вирушати в путь;

станик вже її лоскоче,

майтки жмуть.

Їде ж радо, бо захланна

до нових пригод;

спакувала в чемодана

лахи різних мод.

Прихопила, щоб їй трясця,

пачки три кондомів, –

може, раптом пригодяться

у публічнім домі.

Аж пищала, скавучала,

дождалась відпустки,

щоб мандою зачерпнути

трішечки розпусти.

А мандражить мандрівничо

так її завжди,

бо, скажімо засадничо,

всім вона… до лямпочки.

Самотою, наодинці,

самка, бо сама,

вируша шукати принців,

ну а їх катма.

Вже для неї зачинились

перспективи двері,

мрії-плани розчинились

у психо-химері.

23.08.2018

Шведський стіл

Курвеґа, чи то резидентка,

до Швеції прибуває,

плюгавенька шкуродерка

розваги собі бажає.

Стола розсува у світлиці,

на нього кладе одіяло,

скидає труси і спідницю,

і все, що на себе вбрала.

Готує аксесуари,

огірки парникові,

бо так же ж тій лярві

хочеться також любові.

Паршивенька, бита кицька

на стола отого лягає,

по крабу кладе на цицьки,

лобстера в піхву пхає.

А потім анал-лубрикантом

змащує огірка,

у руку бере шармантно,

забиває собі дупака.

Такі от розваги шведські

в найогиднішої з кобіт,

сама себе курва (б)лядська

готує собі на обід.

24.08.2018

Місячна соната

Та місячна Бетовена соната

ще турбуватиме курвеґу певний час;

тремтить особина мандата,

щоб менопауза там от-от не почалась.

Проте вона бринить на носі,

що нюшить скрізь за кобелями;

розлізла кваша каші просить,

ледь зшита білими нитками.

Дуріє спересердя і знічев’я,

біснується у мареннях;

свого позбутися курев’я

не готова ще намарно.

Моцартів реквієм зготований

їй не подавали ще;

та до нього вже готове

пересохле вальгаллище.

29.08.2018

Приспаний Бодлер

У рутині буднів, у блиску осяянь

лежу собі, чухаю яя.

Сную собі думи вселенські,

їм мариновані оселедці,

залишаю краплини на денці,

маю на все індульґенції.

У колекторі Полтва тече і тече,

усе минає, та все ще і є.

Я собі дивився б і далі на кораблик,

не писав би ці макабри,

але та привяла холера

розбудила в мені Бодлера.

Звітріла із мене химера,

не питатиме більш: «та якого ж ти хера?» –

не питатиме, не мордуватиме.

О, благий незворотній фатуме!

29.08.2018

Іван ЛУЧУК – для “Майдану”

Іван Лучук - український письменник, паліндромоніст, один із засновників літературних угруповань «Лугосад» та «Геракліт», вчений. Львів, 4 липня 2018