Легалізувати фемінітиви

У мережі навіть запустили флешмоб з подібною ініціативою. Його суть полягає у тому, що учасники публікують пости із тегом “легалізуватифемінітиви”. Також вони мають намір надіслати лист секретарці Української національної комісії з питань правопису Ларисі Шевченко.

Пропонується додати до нового проекту варіативне вживання іменників – назв жіночих професій і посад поряд із чоловічими формами, тобто нормалізувати вживання фемінітивів і в публіцистичному, і в художньому, і в науковому стилях.

Ініціаторка флешмобу Ана Море нагадала, що фемінітиви були зафіксовані вже в першому українському друкованому словнику Лексис Лаврентія Зизанія 1596 року. Він містив 7 жіночих найменувань. Як свідчать архівні документи, у 1930-х роках жіночі форми використовували у звітах.

Їхала в метро і бачила оголошення. Вони шукають машиніста прибиральних машин, у дужках прибиральницю. Тобто, слово “прибиральниця” можна вжити із фемінним закінченням, позначаючи жінку, тому що саме жінка, на думку Метрополітену, має прибирати. Але машиніст має бути машиністом, тому що це чоловіча професія. Мені здається, що це несправедливо”, – розповіла Море.

Гендерна нерівність

Фемінітиви завжди були нормою для українців, але радянська влада заборонила їх, розповіла філолог та радниця міністра освіти й науки України з питань політики гендерної рівності та антидискримінації в освіті Олена Малахова. Витіснення фемінітивів лише у розмовний варіант, насамперед, пов’язано з тим, що тривалий час українську мову намагались адаптувати до російської, якій менш властиві фемінітиви.

Друга причина – це століття патріархату. Історично жінка була обмежена, а чоловіки опановували професії, отримували зарплату. Тому усе престижне і відоме назване іменниками чоловічого роду.

Проте використання фемінітивів у жодному разі не ображає та не принижує жінку, а навпаки – демонструє, що вона є повноцінним суб’єктом певного процесу.

В інших країнах, де так само є фемінітиви, назвати жінку іменником чоловічого роду – це наразитися на сканадал. Дуже дивно, що в українській мові немає такої практики. Наші співробітниці стикаються з ризиком втратити реноме не тільки своє, а й своєї країни, будучи неуважними до таких мовних аспектів”, – зазначила Малахова.

Відповідність нормам мови

У європейських мовах фемінітиви – не рідкість. Наприклад, у польській, чеській та німецькій жіночі форми існують для всіх назв професій. В українській, російській та білоруській мовах вони здебільшого відсутні, а ось у англійській зовсім уникають поняття роду.

Закріпити цю норму у правописі неможливо, це швидше сфера стилістики мови, розповів кандидат філологічних наук, директор Інституту енциклопедичних досліджень НАН України Микола Железняк. Правопис охоплює лише написання цих слів.

Зазвичай, фемінітиви позначаються у тлумачних словниках, для їх творення в українській мові існують 13 суфіксів. Вживання цих слів повинно бути доцільним, адже не від усіх іменників чоловічого роду можна утворити фемінітиви, каже мовознавець. Тому фахова мовознавча спільнота повинна зібратися і вирішити питання, які фемінітиви відповідають нормам мови і як їх правильно утворювати.

Джерело – НВ