Зокрема, о 12.30 год у великій сесійні залі Львівської міської ради започатковано нову традицію, в рамках якої відбулося відзначення організацій та ініціатив, які досліджують, зберігають та популяризують єврейську спадщину Львова та регіону. Символічною відзнакою став ключ від синагоги «Ключ від міста», як повернення пам’яті про минуле. Символічними ключами вшанували 75 осіб.

У заході взяли участь представники органів місцевого самоврядування, міські культурні та академічні інституції, представники єврейської громади міста Львова, а також запрошені міжнародні організації та фонди, що займаються питанням збереження єврейської культурної спадщини.

Під час заходів у сесійній залі мерії учасникам було продемонстровано відео-звернення Рейчел Стівенс, скульпторки, архітекторки. Після чого усіх присутніх привітав міський голова Львова.

Перший «Ключ до міста» Андрій Садовий вручив Адель Діановій, директорці Всеукраїнського Єврейського Благодійного Фонду «Хесед-Ар’є» — за особистий внесок та внесок організації у багаторічне вивчення, збереженні та популяризацію єврейської історії та культури.

Опісля Андрій Садовий та Адель Діанова спільно вручили ключі лауреатам:

  • Яніна Хешелес, авторка щоденника «Очима дванадцятирічної дівчинки», дочка редактора сіоністської газети «Хвіля», яка вижила в Янівському концтаборі — за особистий внесок в повернення пам’яті про єврейські спільноти Львова, винищені в час Голокосту, за зв’язок з містом Львовом та вибудовування діалогу між поколіннями
  • Маріуш Шварц, співголова Благодійного фонду «Леополіс — Гуманітарна допомога Україні» (Мюнхен, Німеччина), син доктора Олександра Шварца, в’язня Янівського концтабору, який вижив єдиний з усієї великої родини Шварц — за продовження справи батька, який все своє життя присвятив благодійності, заснувавши у 90-ті роки в м. Мюнхен благодійний фонд «Леополіс — Гуманітарна допомога Україні», за налагодження стосунків та підтримку діяльності львівських єврейських організацій
  • Мирослав Маринович, правозахисник, віце-ректор УКУ — за внесок у публічну дискусію в сучасному українському суспільстві про важливість осмислення та включення єврейської історії і культури як частини спільної спадщини сучасної України
  • Марла Рошер Озборн, директорка громадської організації «Єврейська спадщина Рогатина» — за внесок в відкриття єврейської спадщини для міста Рогатина, багаторічну роботу по відновленню єврейських цвинтарів у Рогатині, проведення просвітницької роботи, налагодження комунікації між різними інституціями та установами міста задня збереження на представлення єврейської спадщини міста
  • Іріс Гляйхман, керівниця проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» Німецького товариства співпраці (GIZ) у 2009−2016 рр — за ініціативи та активну участь в реалізації проекту «Простору Синагог», реставрацію та ревіталізацію об’єктів культурної спадщини Львова, які мають стосунок до єврейського минулого міста
  • Арон Вайс, доктор історії, співробітник міжнародної організації «Джойнт», людина, яка вижила під час Голокосту в Бориславі — за налагодження міжкультурного діалогу в Україні, за роботу з українською, польською та єврейською молоддю щодо привернення пам’яті про минуле цього регіону, за підтримку і участь в проектах, які націлені на збереження єврейської спадщини України (не зміг приїхати, нагороду буде передано)
  • Гаральд Біндер, засновник Центру міської історії — за особистий внесок у дослідження історії Галичини та розвиток інституції, які досліджують та популяризують єврейську історію та спадщину міст і містечок України (не зміг приїхати, нагороду буде передано).

Натхненням для такого формату церемонії стала мистецька інсталяція американської скульпторки та дослідниці Рейчел Стівенс, що складається з 75-ти скляних копій ключа від синагоги. Ця інсталяція дала назву виставці «Ключ до міста», що презентувала три способи відкриття та осмислення єврейської спадщини міста Львова (виставка експонувалась в Центрі міської історії від 15 травня до 31 серпня 2018 року). Металевий оригінал ключа мисткиня знайшла на вуличному ринку у Львові. Нічого не відомо про походження цієї знахідки, але вона є матеріальним свідченням про тих, хто був у цьому місті до нас, жив у цих будинках, ходив львівськими вулицями до шкіл, парків, театрів та синагог. Більшість єврейських святинь Львова була знищена, від них не збереглися навіть ключі. Один із небагатьох таких уцілілих ключів став випадковою знахідкою на вуличному ринку, де речі опиняються зазвичай тоді, коли втрачають своїх власників.

Створення мистецької інсталяції з ключем від синагоги стало кроком до повернення пам’яті про тих, для кого він був важливим. 75 копій символізують роки забуття і важливість примноження цієї пам’яті. Скляні ключі асоціюються з яскравістю, а також крихкістю життя, яке легко розбити, і реферують до убивства євреїв в урочищі Піски біля Янівського концтабору.

Зустріч у Ратуші — крок до повернення пам’яті про Голокост у Львові. Церемонія «Ключ до міста: повернення пам’яті про минуле» розпочала меморіальні заходи до 75-ої річниці ліквідації гетто та Янівського концтабору у Львові, які відбуватимуться 2 вересня 2018 року в різних локаціях міста. Ці заходи є частиною цілорічної програми «Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не) пережило», яка об’єднала низку інституцій для проведення різноформатних меморіальних заходів, щоб вшанувати єврейських мешканців нашого міста та регіону, які стали жертвами Голокосту.

На цій зустрічі кожна із 75 скляних копій цього ключа знайшла свого адресата як символ вдячності за привернення і примноження пам’яті про єврейські спільноти і їхню культуру після років забуття.

«У червні 1943 року Львів пережив повне затемнення людського духу, коли зло здобуло повну владу над серцем людини, а Бог у жахові затулив своє обличчя. Рясним було те гріхопадіння 20 століття. Гординя людська зашкалювала. Душевна мерзота хлюпала через край. У це часом важко повірити, коли бачиш, як сьогодні на тих місцях смерті буяє зелень і торжествує природа. Злочин Голокосту починався з ненависті, озброївся облудою та захлинувся насильством. Тому якщо жертви Голокосту мають нас чогось навчити, то це — остороги перед триєдиною природою зла: ненависті, облуди і насильства. Отож, по тому впізнають, що ми учні диявола, коли знайдемо в собі бодай одну з цих трьох ознак. Саме для цього нагадування і для перестороги нам потрібно меморіали на місцях трагедій, оскільки всі разом вони творять для нас важливий простір пам’яті. Тому я щиро складаю свою подяку організаторам цієї церемонії, завдяки яким ключем до Львова сьогодні символічно буде ключ до синагоги, яку руйнували, щоб буцімто очистити місто від зла, натомість сповнили його тоді злом по вінця. Хай же будуть вшановані ті достойники міста, які наповнюють його тепер приязню і добром», — зазначив Мирослав Маринович, правозахисник, віце-ректор Українського католицького університету.

«Для мене честь оголосити наступних кандидатів. Їх усіх я знаю особисто вже багато років, багато з них тихою і невтомною працею долучаються до збереження єврейської спадщини на місцях, і часто вони працюють над збереженням пам’яті про європейську громаду, яка вже навіть не існує у цих місцях за останні 75 років. Зараз дуже важливо будувати краще розуміння тривалого єврейського минулого у східній Галичині. Надихайтеся їхньою роботою», — зазначила Марла Рошер Озборн, директорка громадської організації «Єврейська спадщина Рогатина».

Наступна частина програми — меморіальний концерт, який відбудеться о 15.00 в Урочищі «Піски» (вул. Омеляна Ковча) — місці, яке в часи Голокосту було однією з локацій, де проводились масові розстріли в’язнів Львівського ґетто та Янівського концтабору. На цьому місці Ukrainian Festival Orchestra під керівництвом Івана Остаповича виконає першу та третю частину симфонії № 6 «Трагічної» австрійського композитора і диригента Ґустава Малера.

На завершення програми заходів всіх охочих о 17.30 год чекатимуть на Просторі Синагог (вул. Староєврейська, 37). Там відбудеться концерт-молитва за участю вокально-інструментального ансамблю «Варнічкес» Всеукраїнського єврейського благодійного форду «Хесед-Ар’є», Сергія Гаврилюка (альт), проекту Наталії Вакшинської, Еленори Разгон (вокал).

Всього копії ключа від Божниці отрмали 75 осіб, серед яких і двоє дрогобичан – голова Дрогобицької юдейської громади Йосиф Карпін та керівничка науково-інформаційного центру імені І. Менька ДДПУ імені Франка, директорка Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца Віра Меньок.

40600234_2633297836687697_9030347775551733760_n

 

 

Програма продовжиться низкою екскурсій:

3 вересня о 16.00, 18.00 — екскурсії виставкою «Табір примусових робіт „Янівська“ — індустрія терору» у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору»

4 вересня о 18.30 — міська прогулянка «Підземний світ: історія виживання в час Голокосту у львівських каналізаціях»

6 вересня о 17.30 — міська прогулянка «Вулицями втраченого дитинства: Лешек Аллерханд і Голокост у Львові»

Вхід на всі події програми вільний.

Програма відбувається у рамках проекту «Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило» — серії меморіальних заходів до 75 річниці ліквідації Львіського ґетто та Янівського концтабору у Львові.

Координатор проекту — Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору» у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи.

Партнери: управління культури Львівської міської ради, Всеукраїнський єврейський благодійний Фонд «Хесед-Арьє», Благодійний фонд Брей Бріт «Леополіс» імені Еміля Домбергера, Львівський органний зал, Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейська спадщина Рогатина.

40575752_1789382237814252_643254004926644224_n (1)

 

Джерело

Світлини Марли Раухер Осборн