Під час нарахування доходів у формі заробітної платні база оподаткування визначається як нарахована заробітна платня, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), страхових внесків до накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Однак, слід зауважити, що від  січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від восьмого липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з найманих працівників.

Крім того, Законом № 909 до ПКУ внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків,  зокрема, для доходів у вигляді заробітної плати (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

З урахуванням викладеного, оскільки Законом № 909 від першого  січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з заробітної платні  найманих працівників, то під час нарахування доходів у формі заробітної платні база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата зменшена на суми страхових внесків, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності, передбачених п. 164.6 ст. 164 ПКУ, але без зменшення на суму єдиного внеску. При цьому, доходи у вигляді заробітної плати оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Дрогобицька ОДПІ