– Олександре, ти років з десять не був у Дрогобичі. Але, як журналіст і не лише, добре знаєш і місто й реґіон з Трускавцем включно. Яким видалося Тобі місто нинішнє? Й скажи насамперед чим Тебе зустріло (а, може, й заскочило) воно Тебе вчора?

– Найперше хотів би зразу уточнити: за ці роки я відійшов від активної роботи журналіста, і зараз займаюсь медіаконсультуванням – моя Студія інформаційних технологій «Текст Медіа консалтинг» допомагає у налагодженні співпраці з різноманітними медіями. Але справді за 33 роки активної роботи в журналістиці вдалось докладно об’їздити Львівщину, хоча останні десять років якось не випадало нагоди побувати в Дрогобичі. І саме тому мені легко порівнювати, бо тоді дуже легко помічаєш зміни. На жаль, на мою думку Дрогобич змінився не найкраще: у місті відчувається певний занепад.

35239493_831903110338847_9186317159263895552_n

Два неприємні моменти, які зауважив одразу, – в місті якраз не було води та сморід через невивезене сміття. Якщо води немає, – на верхніх поверхах я це ще можу зрозуміти, бо сам живу на п’ятому поверсі і час від часу стикаюсь з цією проблемою. Але якщо води немає навіть на першому поверсі й через це на вокзалі зачиняють туалет… Я не знаю, як в цьому разі висловитись цензурно, Ну і якщо до цього додається невивезене сміття… у місті є влада як така, чи, як у Львові передати цю функцію в область?

38029559_876456055883552_166633220572446720_n

Плюс, як на мене, у місті треба щось робити з громадським транспортом :12 година дня, це не є година пік, натомість маршрутка напхана під зав’язку. У місті не ремонтують хідники, навіть на центральних вулицях.

Втім кілька років тому побував у Бориславі – там, як на мене ситуація ще гірша, дійсно у Львівській області Борислав – найдепресивніше місто, яке досі не може вийти із занепаду через втрату нафтової промисловості. Трускавець – він цілком інший, йому просто пощастило бути в тренді. І коли ти йдеш цим курортним містом, то відчуваєш запах грошей. Минулого разу я там трохи заблукав упошуку готелю «Ріксос», звернувся до місцевих таксистів, вони запросили 70 гривень хоча до готелю було метрів 500. Звісно, я від такого сервісу відмовився.

– А яким бачиш вихід з ситуації? Дрогобицький занепад поглиблюватиметься?

– Я би не хотів робити негативні прогнози. Насправді Дрогобичу, як на мене, тривалий час не щастить з міськими головами та міською владою. Можна нарікати на зупинку Дрогобицького НПЗ “Галичина” та інших підприємств-велетнів, але справа у тому, що Дрогобич, на щастя, не є мономістом. Дрогобич, якщо подивитись на карту, доволі цікаво розташований – саме посередині двох основних доріг Львівщини, які йдуть в напрямку Карпат :поєднання траси Самбір – Дрогобич – Стрий. Тобто це – центр своєрідного транспортного вузла. Окрім того, на відміну від інших районних центрів Дрогобич має власний університет та професійний театр, хоча останній за дивним збігом обставин називається Львівським. А це дає перспективу місту. Звісно, відродити колишні підприємства вже не вдасться, і тут не треба мати якихось ілюзій, однак можна втілювати невеликі, точкові проекти, які штовхатимуть розвиток міста.

– Чимало претензій у львів’ян є до чинного міського голови галицької столиці. Що бачиш спільного, а що є відмінним у ситуаціє в Твоєму місті й місті Франка та Шульца?

– Спільним є погана місцева влада яку, ми самі вибираємо, тому проблеми часто є спільними – сміття, погані дороги, проблеми з водопостачанням, можуть різнитись

Масштаб проблем в силу розмірів міста та їх пріоритетність. Скажімо, проблема громадського транспорту у Дрогобичі не так відчувається через менші розміри міста яке, адже в разі чого тут можна просто пройтися пішки – у Львові це не завжди вдасться через більші відстані. Вочевидь у місті є проблема нестачі грошей у бюджеті, але ще більша – невміння ними розпорядитись (чи робиться це свідомо – уточнювати не буду).

– Наскільки потрібні Дрогобичі проекти на кшталт «Ока Юрія Дрогобича», до якого Ти так само долучився, й чи можуть бути вони успішними в цій ситуації?

– Я вже сказав, що місто можна розвивати «точковими» проектами, головне, щоб вони були скеровані на так би мовити реперні точки. Ідея встановити на Дрогобицькій ратуші телескоп чи підзорну трубу є таким проектом. Як на мене цілком підйомним, навіть для Дрогобича : якщо розкинути вартість навіть доброї оптики на всіх дорослих мешканців міста, то вийде приблизно по 50 копійок. Насправді Дрогобичу є що показати світу, і не випадково одним з найпопулярніших зображень Дрогобича є саме пам’ятник Юрію Дрогобичу.

11203079_819329854803627_6382431470915218524_n

Довідка:

Олександр Сирцов – львівський журналіст, поет. Випускник Львівського поліграфічного інституту (нині – Академія друкарства) Тривалий час був провідним кореспондентом агенції “Галінфо”, співпрацював з газетою “День”, радіо “Ера”, багатьма іншими обласними те центральними медіями. Сьогодні є засновником і власником Студії інформаційних технологій «Текст Медіа консалтинг».

IMG_20181031_135429