П’ята стаття закону про порядок введення воєнного стану передбачає такий порядок його запровадження: рішення РНБО – указ президента – схвалення указу Верховною Радою – негайне оприлюднення схваленого указу – запровадження воєнного стану відповідно до типового плану, який визначає Кабмін.

Воєнний стан має посилити обороноздатність України та допомогти зупинити агресора. Але головна його суть, і головна тема дискусій навколо нього – низка обмежень діяльності місцевої влади, підприємств і простих громадян.

Можливі обмеження, які передбачає воєнний стан

1. Якщо в якихось населених пунктах місцеві органи влади не працюють, або працюють не на користь держави – замість них запроваджують військові адміністрації, які отримують всю повноту влади. Наприклад, таке може відбуватися, якщо місцева рада не скличе сесію після оголошення воєнного стану у встановлений законом термін. Військові адміністрації (а поки їх немає – військове командування) мають право у певних ситуаціях обмежувати права та свободи людини – якщо це відповідає потребам національної безпеки.

2. Посилена охорона стратегічних об’єктів, та об’єктів життєзабезпечення громадян. Це можуть бути не лише військові частини та електростанції (зокрема , АЕС), а й порти, водозабори, котельні, склади продовольства тощо.

3. Трудова повинність: цивільних громадян, зокрема працівників підприємств, можуть залучати на різні роботи для посилення оборони, для яких не потрібна військова кваліфікація. Також трудова повинність може стосуватися систем життєзабезпечення населення та «забезпечення функціонування національної економіки». Зарплата і робоче місце при цьому зберігаються за працівником.

4. Обмеження пересування в певних районах, обмеження в’їзду до країни чи виїзду з неї громадян України чи іноземців. В певних районах – заборона перебування та заборона проживання. Отже, може бути «комендантська година».

5. Військові та силовики отримують більші повноваження для перевірки документів, огляду речей, житла та інших приміщень крім випадків, в яких це заборонено Конституцією України.

6. Військові адміністрації можуть забороняти протести, мітинги та інші масові акції.

7. Держава отримає право вилучати майно громадян та підприємств на військові потреби. Це одна з причин, чому банки та міжнародні організації припиняють надання кредитів країні, що перебуває в стані війни, а інвестиційна привабливість держави – падає до мінімуму. Ці міжнародні обмеження діють і в разі фактичних бойових дій без воєнного стану: через це МВФ навіть змінював свої правила, щоб продовжити надання фінансової допомоги Україні після 2014 року. Втім, є й винятки: Ізраїль, що перебуває у стані фактичної війни, продовжує отримувати інвестиції та демонструє економічне зростання.

7. Держава отримує право забороняти діяльність тих політичних партій і громадських об’єднань, які працюють «на ліквідацію незалежності України» чи на силову зміну влади. А також – впливати на ЗМІ, особливо, якщо вони поширюють подібні тези. Особливу увагу влада має приділити протидії розпалюванню ворожнечі (зокрема на етнічному та релігійному грунті), а також протидіяти посяганням на права людини та їхнє здоров’я.

8. Можуть заборонити обіг зброї та вибухових речовин, обмежити продаж алкоголю та сильнодіючих препаратів.

9. Військовозобов’язаним – заборонять змінювати місце проживання, а проходження альтернативної (невійськової) служби – обмежать.

10. Громадян зобов’яжуть при потребі поселяти у себе військових.

11. Військові адміністрації повинні подбати про захист населення: підтримувати бомбосховища в робочому стані, забезпечувати продуктами при потребі, а також організувати евакуацію: як населення, так і цілих закладів позбавлення волі.

12. Громадян країни, яка вчинила напад на Україну, під час воєнного стану інтернуватимуть (примусово поселятимуть у певних місцях).

Загалом чинний закон «Про правовий режим воєнного стану» передбачає 24 варіанти таких обмежень та заборон. Однак не всі вони діятимуть одночасно.

В законі йдеться, що воєнний стан може оголошуватися на окремих територіях, а не в усій країні, а також указ президента та план уряду щодо запровадження воєнного стану визначають, про які саме обмеження йтиметься.

Однак у цій ситуації: що саме чекає на Україну та українців? Радіо Свобода зібрало різні точки зору щодо цього.

Воєнний стан – це «режим сприяння» для армії та силовиків

Фактично в Україні збільшаться повноваження армії та силових структур, прискориться реалізація низки безпекових проектів, можливим також є обмеження роботи проросійських організацій та припинення транспортного сполучення з Росією, припускає політолог Кирило Сазонов.

Кирило Сазонов
Кирило Сазонов

Водночас він закликає дочекатися затвердження парламентом конкретного формату воєнного стану, і вже тоді робити конкретні висновки.

Закон про воєнний стан – досить широкий, містить великий спектр механізмів, і їх не обов’язково запроваджувати всі. Можуть вдатися і до трудової повинності та конфіскації транспорту, а може й нічого аж такого серйозного для населення не бути
Кирило Сазонов

«Все буде зрозумілим, коли президент внесе указ у Верховну Раду. Закон про воєнний стан – досить широкий, він містить великий спектр механізмів, і їх не обов’язково запроваджувати всі. Можуть вдатися і до трудової повинності та конфіскації транспорту, а може й нічого аж такого серйозного для населення не бути. Найімовірніше, ми на 60 днів переносимо всі виборчі процеси, правоохоронці працюють у посиленому режимі, армія – отримує трохи більше повноважень. Це те, що очевидно. А так – можуть бути певні обмеження на роботу ЗМІ, на масові акції та на діяльність організацій, які працюють проти територіальної цілісності України», – сподівається політолог.

При цьому Кирило Сазонов вважає малоймовірною заборону проросійських партій чи скасування виборів на найближчий час, оскільки це буде негативом в очах Заходу.

Водночас він не виключає, що воєнний стан використають для приипнення транспортного сполучення з Росією, для запровадження з нею візового режиму та для прискорення проекту «Європейський вал» на східному кордоні.

Подібну думку висловлює і низка провладних депутатів, зокрема і Олександр Бригинець.

Воєнний стан – це захист кордонів та інформаційна безпека

Таку думку висловив Радіо Свобода голова підкомітету з питань воєнної безпеки та оборони комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Юрій Береза.

Юрій Береза
Юрій Береза

«Можливо, воєнний стан запроваджують запізно, а може – саме вчасно. Припускаю, що він діятиме на всій території України. Росія на очах в усього світу, під своїми прапорами – вдалася до акту збройної агресії. Якщо раніше вони відмовлялися від своєї участі у подіях в Україні, знімали шеврони, то зараз почали діяти відкрито», – так аргументує депутат потребу воєнного стану саме сьогодні.

Найкраще запроваджувати воєнний стан на всій території України на 60 діб, а далі – дивитися на ситуацію і спільно зі світовою спільнотою рухатися у напрямку придушення російської агресії. Не виключено, що Росія вдасться до гарячої фази відкритого збройного конфлікту, і до цього треба бути готовим.
Юрій Береза

«Ми маємо сепаратистський регіон Придністров’я та російські війська на Заході, відтак треба «закривати» (запроваджувати воєнний стан – ред.) Одеську та Миколаївську області. Ризикованим є весь південний регіон – через велике російське угруповання бойових кораблів у Чорному та Азовському морях. Тому найкраще запроваджувати воєнний стан на всій території України на 60 діб, а далі – дивитися на ситуацію і спільно зі світовою спільнотою рухатися у напрямку придушення російської агресії. Не виключено, що Росія вдасться до гарячої фази відкритого збройного конфлікту, і до цього треба бути готовим. Зрештою, Україна вже не така, як у 2014 році».

З іншого боку, приватна власність, фінансовий сектор та основоположні права людини воєнний стан навряд чи обмежуватиме, припускає Юрій Береза. Також він радить згадати початок нападу Японії на США під час Другої світової, та враховувати ті дії, до яких вдалися США після Перл Харбору.

Між тим, у Верховній Раді є різні думки щодо повного загальнодержавного воєнного стану. Так, однофамілець представника безпекового комітету, позафракційний депутат Борислав Береза говорить про недоліки цього варіанту. Один з який – фінансові ризики, які треба враховувати.

І водночас запевняє, що значна частина парламентарів готова до запровадження воєнного стану в окремих регіонах, і лише до початку виборчих перегонів.

Воєнний стан – щоб відкласти вибори й «узурпувати владу»?

Між тим, частина українських опозиційних політиків і деякі експерти згадують про воєнний стан лише як про спробу Петра Порошенка зосередити владу у своїх руках та відтермінувати вибори.

Олег Жданов
Олег Жданов

Таку думку висловив Радіо Свобода військовий експерт Олег Жданов.

«Закон дозволяє оголошувати воєнний стан не в усій країні, а на визначеній території. Ми з 2014 року наполягали поширити його на Донбас і Крим. Зараз же – йдеться передовсім про те, щоб відтермінувати вибори і зосередити всю владу у своїх руках. Адже саме Ставка Головнокомандувача визначатиме, що і як робити, кого і як обмежувати у правах, – наголошує Жданов. – Узурпація влади і відтермінування виборів – основні цілі.Цей інцидент у Керченській протоці – постановочний. Яку треба було мати клепку в голові, щоб припустити, що Росія підпустить українські бойові катери до Керченського мосту?!».

* * *

Крім підготовки до можливого воєнного стану, Україна реагує на агресивні дії Кремля й на міжнародній арені.

Україна домовилася про термінове скликання надзвичайного засідання комісії Україна-НАТО, повідомив президент України Петро Порошенко у Twitter.

«Під час телефонної розмови з генсеком НАТО Єнсом Столтенберґом домовилися про термінове скликання надзвичайного засідання комісії Україна-НАТО. Поінформував Столтенберґа про брутальний акт агресії Росії проти України та про запровадження режиму воєнного стану», – заявив Порошенко.

Переглянути зображення у Твіттері

Під час телефонної розмови з Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом домовилися про термінове скликання надзвичайного засідання Комісії Україна-НАТО.

Поінформував @jensstoltenberg про брутальний акт агресії Росії проти України та про запровадження режиму воєнного стану.

У прес-службі НАТО зазначили, що зустріч відбудеться на рівні послів сьогодні вдень у Брюсселі.

26 листопада очікуються засідання Ради безпеки ООН та Постійної ради ОБСЄ через напад російських військових на українські кораблі.

Військово-морські сили ЗСУ заявили, що російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по українській корабельній групі унаслідок чого шість моряків були поранені.

Натомість російська влада стверджує, що поранених – троє, вони перебувають у лікарні, загрози їхньому життю немає. Російський омбудсмен стверджувала, що інші моряки були на допиті в слідчих.

Більше про воєнний стан читайте в Живому блозі Радіо Свобода.

Дивіться також спецефір на цю тему: