Пов’язане ж Свято із великим дивом (“нес ґадоль” гебрайською), що трапилося  під час освячення Другого юдейського Храму після перемоги єврейського провідника   Єгуди Макавея над військами царя селевкідів Антіоха 164 року до нашої ери.

Олія, необхідна для запалювання храмової менори (світильника), була сплюндрована ворогами. Євреї знайшли лише один невеликий збанок  чистої оливкової олії. Її мало вистачити  лише на добу, але вистачило на вісім днів горіння менори – саме на той термін, який був необхідний для приготування нової, несплюндрованої олії.

Відтак мудреці  ухвалили:  вісім днів, від  25 числа місяця кіслев, будуть днями веселощів у прийдешніх поколіннях, буде виголошуватися подячна молитва щоночі запалюватимуться світильники для  прославлення дива.

Свято було названо  Ханукою, що означає “освячення”. Й власне того дня було відновлено  відновилося служіння єдиному Б-гу  в Єрусалимському Храмі.

Ще одне пояснення назви свята пов’язано з тим, що слово ханука можна поділити на на дві частини: “хану” (“досягли спокою”) і “каф” – “хей”, що є політерним записом числа 25 (тобто 25-го числа місяця кіслев). Того дня  переможці відпочивали від  тяжкої виснажливої  битви з ворогом.

Впродовж  восьми днів свята в синагогах читають  молитву Галлель (хвала), а в помешканнях і божницях щовечора запалюють святковий восьмисвічник – Ханукію ( (ханукальну менору), в яку наливають оливкову олію або ж запалюють у менорі свічки.

Свічки або чашки з олією повинні стояти чітко на одній лінії й на одному рівні. Відстань між ними має бути невеликою, але не настільки, щоб одна свічка плавилася від жару іншої або щоб полум’я світильників зливалося.

Ханукальний світильник запалюють у тому будинку, де живуть постійно, і в тій кімнаті, де зазвичай їдять. Його встановлюють  на видноті  на висоті не нижче 24 сантиметрів і не вище 80 сантиметрів від підлоги.

Службовим (шамашем) є  дев’ятий світильник, від якого запалюють інші вісім, зазвичай використовують  воскові свічки.

Починають запалювати ханукальні світильники ввечері після появи перших зірок у – перший вечір   Хануки ( 24  кіслева).

Якщо з якоїсь причини в зазначений час світильники запалити не вдалося, то їх можна запалити і вимовити благословення, поки не сплять члени родини. Після того, як всі вже лягли спати, ханукальний світильник запалюютьбез читання благословень.

Якщо ж хтось не встиг чи не зміг запалити свічки  до світанку, вже не повинен запалювати їх цього дня.

У перший день свята запалюють одну свічку, у другий – дві і далі щодня додають ще одну,  поки в останній вечір не запалають  всі вісім свічок. Ханукальні вогні повинні горіти щонайменше впродовж півгодини після появи зірок. Отже, у тих, хто запалює свічки відразу після заходу сонця, вони повинні горіти що найменше 50 хвилин.

Відповідно до найбільш широко поширеного звичаю, в першу ніч запалюють крайню праву свічку світильника. У другу ніч додають другу свічку зліва від першого, запалюють додану свічку першого, а потім рухаються вправо. Цю  процедуру повторюють  щоночі, спочатку запалюють додану свічку, потім інші зліва направо.

Заборонено  запалювати один ханукальний вогонь від іншого, а тим більше запалювати від нього шамаш. Якщо один з вогнів згас раніше, ніж минув мінімальний час горіння ханукальних світильників, його запалюють знову за допомогою шамаша, але без жодного благословення.

Коли настає час запалювання ханукальних вогнів, заборонено їсти і взагалі займатися чимось. Заповідь запалювати ханукальні вогні слід виконувати надзвичайно ретельно. Вона обов’язкова для всіх: навіть жебрак, що живе з подаяння, зобов’язаний позичити гроші або продати свій одяг, щоб купити олію або, принаймні, свічки для ханукального світильника. З давніх давенісніє  звичай виконувати заповідь про запалювання ханукальних вогнів способом, який у Талмуді називається “мегадрін гамегадрін” (“Найкращим із найкращих”), а саме: кожен член сім’ї запалює свій світильник, в перший вечір – один вогник, у другій – два, і так далі.

завантаження (2)

Ханукальні вогні запалюють також у синагогах – щоб ще ширше розповсюдити звістку про диво. Ханукальний світильник прийнято ставити біля південної стіни, паралельно до неї не нижче 80 сантиметрів від підлоги.

Вогні ханукальних світильників священні, оскільки їх запалюють з єдиною метою – виконати заповідь. Через це не можна  користуватися їхнім світлом для читання або для будь-якої роботи.

В останні десятиліття виникла традиція встановлювати великі Ханукії на площах міст.

Ханука – свято веселе і радісне. Здавна склався звичай влаштовувати в дні Хануки більш щедрі, ніж зазвичай, трапези, супроводжувати їх традиційними піснями, складеними на честь цього свята, і розповідати про дива, які Всевишній зробив для предків у ті дні. У дні Хануки заборонено поститися, оплакувати померлих. Напередодні Хануки і наступного дня після її закінчення постити дозволено. У дні Хануки дозволено працювати.

Але, за давнім звичаєм, весь час, поки горять ханукальні світильники, жінки не працюють.

У дні Хануки прийнято готувати традиційні ханукальні страви: картопляні оладки (латкес) і пампушки з варенням (суфґанійот). З Ханукою пов’язаний і спосіб їхнього приготування з використанням великої кількости рослинної олії, що нагадує про ханукальне диво. Також їдять молочне – особливо страви, приготовані із сиру.

завантаження (1)

До святкових традицій входить обдаровування дітей  грошима та іграшками. Зазвичай у ніч на четвертий або п’ятий день Хануки батьки дають дітям (незалежно від їхнього віку) “ханукальні гроші”, які можуть бути ними використані за своїм розсудом. Однак частину цих грошей треба віддати на благодійність.

Серед інших звичаїв свята – гра  в ханукальну дзиґу (севівон гебрайською,  або дрейдл мовою ідиш). Діти грають у дзигу, у якої чотири боки.

Грають у дрейдл на «хануке ґелд» ( “ханукальні гроші”). Ними можуть бути, приміром не лущені горіхи, цукерки тощо.

завантаження

Пам’ять про Диво світла, що сталося в сиву давнину саме в ці дні, євреї бережуть впродовж багатьох сторіч. І Ханука є одним з найбільш радісних юдейських свят.

Підготував Марко Порецький