Іван, Григорій та Василь Коссаки – українські військові та громадські діячі, січові стрільці, є важливими постатями в українській військовій історії та активними учасниками національно-визвольних змагань 1917-21 рр.

На сайті міської ради опубліковано петицію, автором якої є Юрій Томашук,  з вимогою – створити сквер “Садиба родини Коссаків”, виготовити облікову документацію на цей об’єкт культурної спадщини.

                                                                        Тут була садиба родини Коссаків

З тексту петиції:

“Просимо взяти на облік як об’єкт історії місце розташування історичної садиби родини Коссаків (між будинками 70 та 76 на вулиці Лесі Українки у м. Дрогобичі). Згідно визначених Законом України “Про охорону культурної спадщини” повноважень, наданих органам місцевого самоврядування, просимо :

  1. Забезпечити виготовлення облікової документації на цей об’єкт культурної спадщини і подати його на занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
  2. З метою збереження пам’ятного місця, зелених насаджень, покращення благоустрою міста, формування історичної національної пам’яті просимо створити сквер “Садиба родини Коссаків” на земельній ділянці орієнтовною площею 400 кв. м. позаду пам’ятного знаку на вул. Л.Українки.”

Якщо у вас є бажання підтримати цю петицію та зберегти це місце для нащадків, то автори петиції просять віддати свій голос за петицію.

Це можна зробити за посиланням:

https://e-dem.in.ua/drohobych/Petition/View/48?fbclid=IwAR0_gZh1_5M5v4w7JkG4tkdpNE57kbhNeoSoOSnmyRSmWjIQgmRVQK-h4pk

Мотивацію авторів цієї петиції можна зрозуміти, адже вільні земельні в центрі Дрогобича – ласий кавалок.

Охочі до землі  представники так званої “земельної мафії”  не зглянуться  те, що ця земельна ділянка має історичну цінність і, захланні,  безпринципно можуть її заради власного хісна продати.

До того ж,  у Дрогобичі такі прецеденти вже були, наприклад, історія з відчуженням на підставних осіб земельних ділянок на території дендропарку позаду вілли Яроша.

Довідка:

Серед відомих дрогобичан з прізвищем Коссак є також Зенон Коссак (псевдо: «Конашевич», «Сакко», «Тарнавський»), український політичний і військовий діяч, провідний член УВО і ОУН, автор 44-х правил життя українського націоналіста, який героїчно загинув  1939 року в боях за незалежність Карпатської України в боях проти угорців у районі селища Буштино.

Григорій Коссак

Григорій Коссак – командант УСС, полковник, Начальний командант УГА, у 1931 році  Коссак разом з братом Василем та відомими українськими політичними і військовими діячами періоду українських національне визвольних змагань 1917-21 Іваном Лизанівським, Миколою Шрагом, Павлом Христюком, Всеволодом Голубовичем, Василем Мазуренком та ін. був заарештований органами НКВС. Звинувачений у приналежності до підпільної терористичної організації «Українського Національного Центру». Був засуджений на п’ять років ув’язнення. Спочатку відбував покарання на Соловках, наприкінці 1933 року переведений до Малого Ірбіту на Уралі. Після звільнення у 1937 році  жив у Москві, викладав німецьку мову на фабриці. 1938 року  заарештований вдруге. Другого  березня 1939 року Військова колегія Верховного суду СРСР засудила Г. Коссака до страти; наступного дня він був розстріляний.

Іван Коссак

Іван Коссак –  український військовий і громадський діяч, сотник Легіону Українських Січових Стрільців. Під час українсько-польської війни 1918—1919 років, як сотник УГА, воював на Тернопільщині. Від середини 1919 року — військовий аташе УНР в Західноукраїнському товаристві ліґи Націй у Римі. Після невдачі тодішнього етапу Визвольних змагань переїхав до УСРР.

Помер «несподівано» в помешканні  Михайла Грушевського.