Саме факт відсутності світових лідерів – дуже показовий і дуже символічний. Бо причини відсутності цих лідерів яскраво демонструють кризу лібералізму і демократії, розквіт популізму та націоналізму, а точніше, націоналістичного ізоляціонізму.

Так, Трамп не прилетів на форум, бо фактично зайнятий тим, щоб побудувати стіну на кордоні з Мексикою. Принциповість у цьому питанні й викликала так званий «шатдаун», який є найдовшим в історії США. Також Трамп під час зборів запостив твіт, який вкотре підриває довіру до такого інституту демократії, як ЗМІ, називаючи їх «фейк ньюз». Нарешті, через протекціоністські ініціативи Трампа, які запускають торгові війни, не прилетів на збори глава Китаю Сі Цзіньпін.

Хіба це не діагноз дійсному світовому порядку?

Йдемо далі. Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей не прилетіла на збори, тому що зайнята фактично закриттям кордонів із ЄС. Але яке майбутнє «незалежної» від ЄС Великобританії? Хтось може прорахувати наслідки цієї авантюри? І чи прораховував взагалі хтось наслідки, коли відбувався референдум, чи ще раніше – коли популістично використовували референдум у своїй внутрішньополітичній боротьбі за владу?

Сам процес виходу з ЄС став «купівлею кота в мішку». А після нещодавнього провального голосування британського парламенту за угоду про вихід з ЄС ситуація взагалі зайшла в глухий кут.

Не кажучи вже про те, що дії Великої Британії руйнують механізм мирного співіснування в Європі. Це питання безпеки взагалі чомусь не стоїть на порядку денному – обговорюють що завгодно, від економічних наслідків до імміграції, але не першочергову глобальну ідею єдиної Європи. Яка ймовірність того, що знову виникнуть територіальні конфлікти?

Президент Франції Емманюель Макрон не прилетів на збори ВЕФ, бо нещодавно відбулися протести «жовтих жилетів», які викликані політикою, що має якраз ліберальну ідеологію.

Таким чином, навіть поверховий огляд причин відсутності світових лідерів у Давосі дає чітке розуміння тих процесів, які відбуваються сьогодні в світі – відкриті ринки раптово стають закритішими, імміграція обмежується, а стіни й кордони знову стають популярними.

Нема часу говорити про глобальні проблеми, глобальне потепління, «глобалізацію 4.0» та інші «високі» речі, коли пожежа у власній хаті. Зобов’язання перед світовою спільнотою девальвуються. Зрештою, довгоочікуваного діалогу між світовими лідерами не відбувається. З ким було розмовляти канцлеру Німеччини Анґелі Меркель?

Тобто відсутність ключових світових лідерів на зібранні сказала про світовий порядок і його виклики набагато красномовніше, ніж виступи цих лідерів, якби вони сталися.

Давос може перетворитися на селфі-вечірку

І така ситуація «пожирання» світових лідерів внутрішньополітичними проблемами, які насправді є глобальними викликами, не грає на руку Україні. Бо є ключова загроза для всього світу – це агресія Російської Федерації та її гібридна війна проти всього цивілізованого світу. І була втрачена ще одна можливість обговорити цю агресію на найвищому рівні. Не місце для цього, бо форум економічний? Добре, була втрачена ще одна можливість укріпитися в правильності економічних санкцій проти Росії.

Державний секретар США Майк Помпео, правда, акуратно натякнув по відеозв’язку на зборах ВЕФ, що чекає від Росії «змін у поведінці». Але це не дискусія. Це просто ще один сигнал Росії від істеблішменту США. Загалом Росію не згадували на форумі. Ніби її нема. З одного боку, таке ігнорування нашого ворога випадає привабливим, але з іншого – замовчування проблеми не вирішує її.

На завершення не можна оминути увагою й участь українських політиків на традиційному сніданку, організованому олігархом Віктором Пінчуком, в рамках зборів ВЕФ. Зокрема, відбулись фактично заочні дебати Петра Порошенка, Юлії Тимошенко та Анатолія Гриценка. Це, звичайно, додає їм статусності. Але в той же час додає й козирі їхнім конкурентам – ті неодмінно будуть звинувачувати, що політики «жирують» та «тусуються» на елітних швейцарських курортах, поки українці «зводять кінці з кінцями».

І критики матимуть певною мірою рацію. Для порівняння, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо не прилетів на збори ВЕФ, бо минулого року його розкритикували всередині країни, мовляв, занадто дорого – канадському бюджетові ця участь обійшлася в більш ніж 500 тисяч американських доларів.

Цікаво, скільки світових лідерів не візьмуть участі в зібранні ВЕФ наступного року? Якщо ще більше, то, очевидно, можна буде стверджувати про загострення кризи лібералізму та подальшу руйнацію світового порядку. А Давос має всі шанси перетворитися із надважливого економічного форуму світового масштабу на селфі-вечірку політиків другого ешелону.

Олексій МІНАКОВ, політичний експерт