На думку експерта із «Львівської освітньої фундації» Станіслава Клосовського, у найкращому розумінні діяльність закладів культури у громаді повинна формувати індивідуальні і суспільні цінности, а також світогляд . «Якщо центр культури трансформувати у центр громади, то його діяльність не зможе залишитися поза увагою мешканців. Цей заклад стане більш відвідуваним і потрібним, а питання про його доцільність навіть не стоятиме».

Під час планування заходів потрібно виходити із розуміння, хто є потенційним отримувачем культурних послуг і якими є його теперішні потреби.

«Якщо мислити категоріями перешкод, то нічого не вийде. Бо ніколи не буває забагато коштів, ідеально комфортних приміщень і тепличних умов. Завжди треба виходити з тих можливостей, які є», – стверджує Станіслав Клосовський.

На його погляд, організаційно реформувати роботу закладів культури потрібно і необхідно. За доброго бажання сільська бібліотека з легкістю може перетворитися у культурний центр. Якщо у класичній бібліотеці можна просто прийти і взяти книжку, то в культурному центрі можуть відбуватися довготривалі культурні, освітні та соціальні проекти і програми. Тут може функціонувати соціальний бізнес, платформа для реалізації ідей місцевих активістів, дозвілля для людей різного віку.

Народний дім може успішно перетворитися на місце для освіти дорослих, неформальних освітніх та просвітницьких заходів, зустрічей з відомими людьми, заходів для батьків, дітей та сімейного дозвілля.

Із реформою децентралізації на рівні громади можна самостійно вирішувати, у якому форматі повинні функціонувати ці заклади. Можна запропонувати свій найкращий варіант організаційної структури, а також сформувати свій перелік культурних послуг. Можливо, це будуть майстерні аматосрького мистецтва, гуртки чи тематичні секції.

Експерт громадської організації ІПЦ «Наше право» Юрій Танасійчук зосередив свою увагу на організаційних моментах співпраці органу місцевого самоврядування і тих установ та закладів, які є на території населеного пункту. «Мій особистий досвід організації масових заходів свідчить про те, що церква також може бути добрим співорганізатором. Авторитетний отець може допомогти з екологічним вихованням, патріотичним і бути добрим наставником».

Обидва лектори семінару поділилися з учасниками своїми прикладами успішно реалізованих заходів, які стали щорічними та які відвідали сотні й тисячі учасників. Також вони презентували свої методи залучення додаткових спонсорських і меценатських коштів, завдяки яким заходи були більш масштабними, з призовим фондом та з можливістю частування учасників.

Дарія ЗУБРИЦЬКА