– У звіті голови облдержадміністрації  йшлося про збільшення туристичного збору на Львівщині. Це, напевно, означає, що зросла й кількість туристів. То які є цифри, яка динаміка?

– За об’єктивною  цифрою туристичних потоків в області, насправді, доволі складно відповісти напевно. Ми збираємо інформацію, комунікуємо із закладами розміщення, з музейними установами, за тими даними, як турист пересувається. Отже можемо говорити про приблизну кількість туристів. Туристичний збір говорить про те, що до нас приїздять туристи та залишають тут гроші. За 2018 рік кількість туристів не збільшилася, а дещо скоротилася, але їхній термін перебування та середні витрати тут зросли. Наша мета – це максимально надати якісні послуги, зробити комфортним перебування тут туриста, аби він витратив більше грошей та мав бажання повернутися  Тому головним є кількісний показник, а  якісний: з якою метою  приїздять, де витрачають гроші та з якими настроями повертаються до себе додому.

– Щодо витрачання грошей, чи є якісь особливі тенденції за останні роки? Може, медичних туристів більше стало, бо ж статистично, саме на цей  витрачають найбільше коштів…

– Трускавець показує вже третій рік поспіль гарну динаміку з туристичного збору. Туристи, які приїздять з метою оздоровитися чи на лікувальні програми – довший термін перебування та більші витрати. Я зараз говорю про відвідування наших санаторно-курортних комплексів, ми можемо бачити у наших санаторно-курортних територіях – Трускавець, Моршин, Східниця – що приїздить відпочивальник на більш тривалий термін. Відповідно, він більше витрачає грошей.

У світі зараз є тенденція «живи здорово – відпочивай здорово»: це різноманітні програми харчування, різні детокс-програми, які гарно пропонують наші п’ятизіркові готельно-санаторні комплекси, а також дрібніші але водночас комфортні готельні комплекси. І на це є гарний попит. Якщо моніторити топові об’єкти на пікові періоди, що припадали на Новий рік та Різдво, то в п’ятизіркових комплексах було стовідсоткове завантаження. Щоправда, комплекси трошки нижчого рівня не мали такого ажіотажу, але стандартно якісний готельно-відпочинковий комплекс на чотири-п’ять зірок, мав до 100 відсотків завантажености.

– Якщо говорити про інші сфери та види туризму, то що зараз найбільш запитуване у реґіоні?

– Ми для себе обрали ті напрямки, які вже сьогодні можна активно рекламувати разом із зацікавленим бізнесом та активістами без значних  інвестиційних вкладень в інфраструктуру. Це природній, екологічний, відпочинок та медичний й гастрономічний туризм. Відвідування культурних об’єктів, пам’яток архітектури залишається привабливим за замовчуванням у кожному напрямку. Ми навіть бачимо, як відпочивальники приїздятьть до Трускавця, і є вже компанії, які їм налагоджено впродовж їхнього перебування пропонують різні пакети: від відвідання Тустані й сплавів  річками, до відвідин Львова, Дрогобича та інших міст. Часто разом із тими, хто має оздоровитися, приїздить і сім’я.  Вони теж мають отримати корисну порцію дозвілля, відпочинку та нових вражень.

– Чи розширилася географія туристів на Львівщині? Зрозуміло, серед лідерів є Львів, але які напрямки відкрили за останні роки?

– Туристи відкриті до розширення географії і потребують такої інформації. Якщо брати українських туристів, мені здається, дуже складно знайти того, хто ще не був у Львові. Тому, повертаючись до міста, треба додавати їм ще якоїсь корисної інформації та можливостей для збільшення періоду їхнього відпочинку та наповнити  їхнє перебування новими враженнями. У нас гарно йде співпраця за пакетними програмами Львів-Карпати, Львів-Жовква, Львів-Дрогобич-Трускавець. Навіть деякі компанії роблять одноденні СПА-тури до Трускавця. Гарно залучає туриста територія Яворівщини – це Яворівський національний природний парк та ведмежий притулок «Домажир».

2018 року він відкрив себе для туристів і це така еко-просвітницька можливість змістовно провести час дітям та дорослим. Яворівський національний природний парк – це численні екологічні стежки, де можна втекти від міста, погуляти по природних територіях. А якщо це певний період цвітіння, то побачити цікаві рослини. Там навіть є озера з гліцериновою водою, вони чорні й коли берете цю воду, то відчувається, що вона масна. Там часто відбуваються різні місцеві фестивалі та імпрези, над якими працює команда парку.

Ми часто розповідаємо про те, чим ми багаті, про третину території, вкриту лісами, про біосферні резерви Розточчя. Але коли побачиш картинку, тоді починається “вау-ефект”, і тоді вже людина планує собі поїздку Цього літа разом з нашим фотографом-партнером (Назаром Короваєм) ми щосуботи виїжджали на різні еколокації, це була кампанія «Фотомандри».  Тож ми за літо зробили гарну фотобазу та випустили путівник еко та природніх локацій та вже переклали його англійською. У світі є тенденція до здорового відпочинку, еко-дружнього відпочинку. Тому маємо, що запропонувати.

– Якщо говорити детальніше про роль обласного управління в цій туристичній екосистемі, то які пріоритети, які проекти втілюєте?

– Цього року ми поставили собі за завдання спільно з туристичними компаніями скласти пакетовані туристичні продукти для українського та іноземного туриста. На лютий-березень у нас заплановані хакатони для напрацювання таких напрямків, за якими сьогодні вже готові приймати. Під час таких заходів ми з’ясуємо, що нам, як обласному управлінню туризму, треба ще зробити для таких напрямків. Тому маємо звести разом усіх учасників ринку і тоді ці продукти будемо промувати та представляти під час наших виставкових заходів, В2В зустрічей і це буде комплексний продукт та відповідатиме нашій стратегії. Наприклад, торік ми працювали з фермерськими господарствами. І для наших туристичних компаній було великим приємним здивуванням, що є такі локації. Дехто знав про частину, але не про всі. Мидобре вивчили інформацію, кожну ферму об’їздили і цього року чекаємо, що ще кілька ферм мають відчинити свої двері для туристів. Тобто буде можливість приїхати на екскурсію, відчути, продеґустувати продукти, які вони створюють, взяти в цьому безпосередню участь. Тож, цього року ми плануємо цю тему продовжувати і під час найбільшого гастрономічного фестивалю «Horeca Show Lviv» ми презентували найбільшу гастрокарту – зелену, живу. Вона також викликала бажання це все відвідати й скуштувати, тож в тому напрямку й рухаймося.

– Туроператори з яких країн цікавляться промотурами на Львівщину, а кого ви би хотіли більше залучити до відвідин?

– Якщо брати іноземні країни, йдеться про ті, де вже є гарне авіасполучення. Вже немає потреби за такої кількости лоукостів та авіарейсів, витрачати багато часу на переїзди автобусом, а можна бути більше часу в тому місці, в тій країні, де плануєш відпочинок. З авіакомпаніями і з нашим аеропортом ми вивчаємо можливі  варіанти промоційних турів. Якщо брати за країнами, то це країни Балтії (цього тижня я буду в Латвії, у Ризі, де відбуватиметься туристичний форум і  туристична виставка, де ми для компаній будемо презентувати  турпродукти Львівщини та робити гастропрезентацію), це – Іспанія, Німеччина, Австрія, Італія, Білорусь. Азербайджан, а також Канада.

– З вашого досвіду, іноземні туроператори активно цікавляться Львівщиною?

– Враховуючи те, що за останній рік відкрилося багато авіанапрямків, то має бути не односторонній ефект, аби українці лише кудись летіли, то чи є зворотній інтерес? Якраз під такі прямі авіасполучення є цікава співпраця, бо є зацікавлення авіакомпаній в тому, щоби рейси були заповнені у дві сторони. Дуже часто самі авіакомпанії шукають для нас туристичних партнерів, з якими можна вести співпрацю і хто орієнтується на східну Європу, на Україну. Звичайно, є зацікавлення. За останні чотири роки у партнерстві із бізнесом ми прийняли в промотури областю понад 350 представників медій, туроператорів на промотури з різних країн.  Дуже часто самі авіакомпанії шукають для нас туристичних партнерів, з якими можна вести співпрацю і хто орієнтується на східну Європу, на Україну Минулого року 12 промотурів провели, в попередній рік така ж сама цифра була і сьогодні ми маємо модель: приїхати, побачити усе на власні очі, спробувати, скомпонувати такий, який найкраще пасуватиме для тої країни, продукт і вже працювати над ним.

Бо сьогодні найбільше довіряють особистим рекомендаціям, якщо люди говорять, що були там й там безпечно та класно, починається момент пошуку додаткової інформації. Так само через туристичні компанії, які є у тих країнах, люди швидше відгукнуться на таку пропозицію. Тому ми запрошуємо компанії, які мають гарну репутацію, вони приїжджають, пробують, ми враховуємо їхні побажання та зауваження й можемо сміливо говорити про партнерство.

Чотири роки тому у нас перший промотур почався з туристичних компаній з Ізраїлю і партнерство розпочалося звідти. До партнерства залучені обласна адміністрація, місцеий бізнес, й ми всі об’єднуємось та приймаємо такий промотур, бо вони доволі затратні. Тож послуги та продукти, які надають на місцях, відбуваються за рахунок місцевого бізнесу. Якби це було нерезультативно, то бізнес точно не продовжував би того робити.

– Які туристичні цікавини, відкриття планують на найближчі роки та де шукати інформацію про них?

– Якщо говорити про масштабніші проекти – то це «Велокарпатія». Ми хочемо, щоб в Україні і навіть за кордоном, якби собі планували, куди би поїхати велосипедом, аби асоціювали це зі Львівською областю. У партнерстві із Славською ОТГ ми отримали перемогу в конкурсі на секторальну підтримку з цим проектом, де ми створимо велоінфраструктуру в Славську та Волосянці.

Йдеться про велодоріжки, велотраси по горі Погар (для тих, хто більше любить драйвовий спуск, маунтбайкінґ), буде велоквест та різна промокампанія, велофестивалі, змагання. У подальшому ми плануємо розвивати мережу велодоріжок як асфальтованих, так і лісових для того, аби більше осіб могли безпечно дітей відпускати на велосипедах та самим спокійно відпочивати. Це заплановане на 2019-2020 роки.

Також є проект «Рове-лове-Розточчя», який буде реалізований на території Яворівського національного парку.

– Наскільки розумію, це взагалі міжнародний проект…

– Так, його реалізують  АОМС “Єврореґіон Карпати – Україна”, департамент екології ЛОДА і Яворівський національний парк разом з польськими партнерами й також має мати гарну інфраструктуру вже на більш рівнинній території, де є Яворівський національний природний парк.

Де шукати інформацію? В нас у 2018 році була кампанія «Персональний гід Львівщиною» у партнерстві з Дивись.info. І щотижня перед вікендом ми давали, фактично, персональну інструкцію-рекомендацію, куди ж поїхати на вихідні.

Вона була зорієнтована безпосередньо на мешканців Львівщини і на тих, хто приїжджає в гості до мешканців Львівщини. Нещодавно читала, що якщо львів’янин піднімається на міську ратушу, це означає, що до нього приїхали гості з іншого міста. Тож місцеві мешканці також будуть нашими інформаційними партнерами з популяризації туристичнх локацій і пропозицій області. І, власне, ми даємо інформацію для тих, хто вже тут у Львові є. Кожного разу ми обирали інший напрямок і зазвичай так відшуковували, аби там на той період була якась цікава подія. Ми шукали інформацію, з місцевими гідами працювали над нею, аби нічого не пропустити і, фактично, давали відповіді на питання: що подивитися, що скуштувати, що відвідати, що привезти з подорожі та як туди доїхати?

 – І ще був путівник про мандри Львівщиною…

–  Був путівник про гастромандри, про еко- і природні локації та «Персональний гід Львівщини», куди ми внесли найцікавіше з майже 50 випусків, які вийшли на сайті. Тобто таке «must see», усе випробуване нашими туристами, працівниками й можемо сміливо це рекомендувати.

 – Чого очікувати на наступний рік від «Гіда», промоції, путівників?

– Щодо «Гіда», цього року ми побачили його під новим ракурсом. Він буде продовжуватися у 2019 році, тільки в цікавішому форматі. «Персональний гід» матиме більш «смачні» фотографії, відеоконтент. Формат такого персонального порадника-друга залишається, але в більш цікавій формі.

Ми виїздитимемо  на місця з персональним місцевим другом, який покаже всі найцікавіші локації, все найцікавіше розкаже. Буде трохи менша кількість випусків, але більш насичених.

Цьогоріч знову ставимо собі за ціль позначити 200 км шляхів активного туризму До завдань на 2019 рік ми маємо ще підтримувати той темп, який взяли 2018 року з розвитку мережі шляхів активного туризму.

Зробимо вже комплексну карту для мандрівників, куди можна безпечно піти в гори. Тут є важливий момент саме безпеки, бо всі шляхи будуть ознаковані, будуть відслідковуватися чи лісовими господарствами, чи тими територіями, по яких вони проходять. Буде зручніше орієнтуватися і у випадку, якщо турист загубився, рятувальним службам буде легше працювати із загубленим туристом.

Продовимо роботу з локаціями для короткотермінового перепочинку, з тими, що є вздовж доріг і поблизу водойм чи цікавих туристичних місць, де було би комфортно зробити паузу чи з’їсти свої канапки. І я вже говорила, що працюємо далі з фермерськими господарствами і підсилюємо нашу гастрокарту.

Також маємо на меті провести різні семінари з підвищення професійної підготовки, з рівня надання сервісу, адже все одно залишає враження і людський чинник, й враження від спілкування з людьми можуть залишитися найяскравіші. І готуємося подавати проекти на конкурс секторальної підтримки від уряду: від гірських притулків до подальшого розвитку велоінфраструктури, туристично-інформаційних центрів, напрацьовуємо це і чекаємо на оголошення конкурсу. Є ще один важливий проект, також міжнародний, що реалізовується із польськими партнерами Львівською обласною контрольно-рятувальною службою ТСС України (партнер  з української сторони) по порятунку та безпеці туристів. Називається він ««SOS-rescue; – рятувально-навчальний центр з організації та проведення транскордонних рятувальних заходів» і по території Львівщини буде закуплена техніка для рятування, для швидкого реагування й пошуку туристів. Відбуватимуться різні навчання для інструкторів та рятувальників, а також буде відремонтовано рятувального пункту КРС у Славську. Тому будуть активні та екомандри, будуть гастромандри, буде медичний напрямок і це все – з якісними послугами та безпекою.

Спілкувалася Валерія ПЕЧЕНИК, Дивись. info