“Пишемо оперу про Василя Вишиваного, ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурґа Лотаринзького, який загинув через любов до України. Ми розповіли про наш проект главі дому Габсбурґів Карлу фон Габсбурґу, хочемо запросити його на прем‘єру, яка відбудеться наприкінці року в Харкові.

Ця опера – наша подяка цій родині, вони дуже підтримують Україну. Опери в класичному розумінні в нас не було 20 років, і дуже символічно, що прем’єра відбудеться саме в білатеральний рік культур. Ініціатор і меценат проекту – Почесний консул Австрії в Харкові Всеволод Кожемяко. Лібрето написав Сергій Жадан, Алла Загайкевич пише музику, режисером-постановником запрошено Ростислава Держипільського. Всі – видатні фігури в українському мистецтві. Харківський національний театр опери і балету – наш партнер, прем‘єра відбудеться саме там. Сподіваюсь, що колись зможемо привезти цю оперу до Австрії”, – сказала вона.

Вільгельм Франц фон Габсбурґ-Лотаринґзький — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцґерцоґ) династії Габсбурґів, полковник Леґіону Українських Січових Стрільців.

Вільгельма Габсбурґа знали в Україні як Василя Вишиваного, за ім’ям, яке йому дали українські воїни під час Першої Світової Війни. З поразкою Росії навесні 1918 Вільгельма Габсбурґа призначено командиром австрійської “Групи архікнязя Вільгельма”, до якої входив і курінь Українських Січових Стрільців. За Берестейським мирним договором загони німецьких та Австро-Угорських військ також були передислоковані в Україну — серед них і загони Січових Стрільців.

1918 року різними політичними групами України висловлювалася думка підняти повстання проти влади гетьмана Павла Скоропадського і проголосити Габсбурґа-Вишиваного новим гетьманом. Однак, як зауважують сучасники, сам архикнязь не був готовий до захоплення влади збройним шляхом і, попри  свою прихильність до справи української державности, покладав основні надії на федеративний союз України з габсбурґзькою монархією. Опинившись в еміґрації, Вільгельм Габсбурґ спочатку брав активну участь у житті української діаспори в Австрії. Також займався бізнесом. Відомості про його контакти з представниками ОУН тримали ім’я Габсбурґа в полі зору сталінської розвідки.

Уже після закінчення Другої світової війни, під час окупації Відня в 1944-1947 роках радянськими військами, сталінська розвідка вела таємне стеження за ним. Привід для арешту з’явився, коли аґент французької розвідки капітан Пеліс’є мав зустріч у Відні з Вільгельмом Габсбурґом. Ймовірно, французи сподівалися налагодити через нього стосунки з українським рухом опору в самій Україні.

26 серпня 1947 Вільгельма Габсбурґа арештувала радянська секретна служба СМЕРШ. Йому інкримінували шпигунську діяльність із західними державами, союзниками СРСР по антигітлерівській коаліції, та звинувачували в зв’язках з ОУН. Він помер о третій годині ночі 18 серпня 1948 в тюремній лікарні в Києві. Не збереглося навіть відомостей про місце його захоронення: ймовірно, його поховали десь біля огорожі Лук’янівського цвинтаря Києва без будь-яких позначень місцезнаходження могили.

Джерело – Інфолайф