Для передачі значення відповідності в українській мові маємо дві нормативні форми – згідно з та відповідно до. Згідно з постановою, відповідно до завдань. Вони характерні для офіційно-ділового, наукового стилів.

Та надто часто прийменник згідно помилково сполучають з давальним або родовим відмінком іменників: згідно даним аналітиків, згідно планів. Ці утворення – наслідок впливу граматичної системи російської мови: согласно поверью, согласно планам, адже у тій мові согласно вимагає давального відмінка. Не правильними є й такі конструкції: відповідно з планами і згідно до планів. Не відповідає сучасній літературній нормі також форма іменників з прийменником у відповідності з (калька з російської в соответствии с).

Сьогодні часто кажуть і пишуть: нанести шкоду, нанести удар. Але це  – груба помилка. Шкоду, сором, образу, смуток, жаль, удар тощо не наносять, а завдають. Згадаймо класиків: “Не завдавай ти мені сорому при чужих людях” (Іван Нечуй-Левицький); “Щоб більше жаху їй завдать, і щоб усяк боявся так робити,- у річці вражу щуку утопити” (Леонід Глібов).

Дієслова вступати і надходити часом підмінюють лексемою поступати. Це слово має розмовний характер, і послуговуватися ним не варто. Тож вступати до університету (а не поступати), надходити в продаж (а не поступати).

До розмовної форми належить і смисл. Замість таких сполук як смисл слова, смисл творчості тощо слід вживати значення слова (творчості). Смисл також використовується неправомірно в значенні “розум”, “глузд”, наприклад: тверезий смисл, здоровий смисл. Нормативними в цьому разі є лише словосполучення тверезий розум, здоровий глузд.

Замість поширених ненормативних висловів у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу потрібно вживати у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація, є сенс, немає рації, немає сенсу. Так само не є українською конструкція немає змісту. Слід казати: немає сенсу.

Російські фразеологізми на кшталт в качестве ученого (учителя, тренера, бизнесмена) в українській мові мають відповідники як учений (учитель, тренер, бізнесмен). Наші ж засоби масової інформації раз по раз вдаються до “суржикових” витворів в якості голови, в якості фермерів, в якості депутатів, що свідчить про недостатнє знання законів мови. До речі, кома перед як учений та іншими в таких випадках не ставиться, бо це не порівняння.

Це лише невеликий перелік тих помилок, з якими стикаємося щодня. І їх таки треба уникати й не лише журналістам, які б мали бути прикладом у правильному мовленні. Та, на жаль, надто часто й з екранів наших телевізорів й у етері радійному лунає те, що потім повторюють слухачі…

Будьмо уважнішими й не засмічуймо та не спотворюймо мову.

Підготував Марко Порецький