Ці документи регулюють питання, з якими доводиться працювати кадровиків ОТГ, наприклад, порядок присвоєння рангів, випробувальні терміни, прийняття та звільнення з роботи, оплата праці, відшкодування соціальних гарантій тощо.

Окремо обговорювали підстави відмови у вступі на службу в ОМС. Наприклад, не можуть бути прийняті на службу особи, які мають конфлікт інтересів, тобто у разі прийняття на службу в ОМС будуть безпосередньо підпорядковані близьким особам. Також бути посадовими особами ОМС не можуть люди, які визнані судом недієздатними, особи, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, які за рішенням суду позбавлені права займати посади в органах державної влади та їх апараті, або в ОМС протягом установленого строку. Обмеження стосуються і граничного віку.

Багато уваги під час семінару учасники приділили антикорупційному законодавству, яке є специфічне і яке доволі часто змінюється чи уточнюється. Зокрема, тільки до чинного Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року за останні чотири роки зміни вносились понад 20 разів.

Мирон Дмитрик, фахівець з антикорупційного законодавства, засновник антикорупційного ресурсу «СТИК Antiкорупція» розповідає, що 60 відсотків осіб, внесених до Реєстру осіб притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення, це посадові особи органів місцевого самоврядування (ОМС), керівники комунальних підприємств та чиновники районного рівня.

«Така ситуація зумовлена низьким рівнем обізнаності змін в антикорупційному законодавстві. Саме тому, потрібно часто проводити навчання та просвітницьку роботу серед працівників ОМС, зокрема, відповідальних за кадри», – наголосив експерт

Із 159 протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, які були складені Національним агентством з питань запобігання корупції у 2017 році, 42 складені на депутатів місцевих рад і ще 22 – щодо голів ОМС (12) та їх заступників. Зокрема, це пов’язано і з тим, що керівник чи відповідальна особа не зобов’язані вимагати у працівників (чи депутатів) подання декларацій, контролювати чи перевіряти факт подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані, здійснювати перевірку достовірності даних у декларації тощо. У той же час, керівник (визначена ним особа) зобов’язаний проводити перевірку факту подання підлеглими декларацій в порядку, передбаченою ст.49 Закону України “Про запобігання корупції”.

Учасники семінару активно обговорювали питання, обмінювалися власним досвідом, задавали питання, які потребують окремого рішення. За результатами семінару Львівський ЦРМС отримав побажання проводити навчальні заходи з питань кадрів на регулярній основі.

Дарія ЗУБРИЦЬКА, Львівський ЦРМС