За даними моніторингу громадської організації Transparency International Україна, кожна третя закупівля ліків в регіонах здійснюється з порушеннями.

Іван Лахтіонов

«На сьогодні всі проблеми зводяться до одного бажання укласти договір з певним постачальником. Наслідок: типові порушення. Це безпідставна дискваліфікація, щоб укласти з кимось договір. Безпідставне визначення переможця. Досить розповсюдженим явищем сьогодні є дискримінація, дискримінаційні вимоги, які виписують в тендерній документації»,– Іван Лахтіонов, координатор проекту «DoZorro», Transparency International Україна.

Не всі порушення процедур закупівель: свідома спроба заробити на бюджеті. Експерти стверджують, що велика частина проблем пов’язана з браком професіоналізму.

«Якщо порушення здійснюються свідомо — на це складно вплинути. Тут потрібно сфокусувати роботу контролюючих і правоохоронних органів. Сьогодні ми можемо говорити про їхню роботу в цьому напрямку, як про не досить ефективну. Інша справа, коли порушення роблять несвідомо. В такому випадку це питання професіоналізації», — Іван Лахтіонов, координатор проекту «DoZorro», Transparency International Україна.

Віктор Нестуля

«Більшість порушень в регіонах є несвідомими. Якщо ми подивимося аналітику з bi.prozorro, ми побачимо, що лікарські засоби, медичні вироби сьогодні в Україні купує близько 4300 інституцій. Це заклади охорони здоров’я, це різні пенітенціарні служби, це військові частини, деякі освітні інституції. Для більшості з них це не основна робота — закуповувати ліки. Основна робота переважно таких інституцій — це лікувати, надавати медичні послуги. А закупівля для них — це додаткове навантаження», — Віктор Нестуля, виконувач обов’язків генерального директора ДП «Медичні закупівлі України».

Побудувати таку систему, яка б на сто відсотків унеможливила здійснення порушень та корупцію неможливо. Проте можна здійснити кроки для мінімізації зловживань.

«Централізовані закупівельні організації мають працювати за трьома напрямками. Перший напрямок — це спрощення системи закупівель і доступу закладів охорони здоров’я до необхідних їм лікарських засобів чи медичних виробів. Другий — це центр експертизи, це професіоналізація, це формування таких примірних тендерних документацій, формування рекомендацій, формування роз’яснень і навчання закладів охорони здоров’я в регіонах, як правильно і ефективності закуповувати. І третє — це робота з ринком, робота з бізнесом, залучення нових постачальників до системи, пояснення, як їм працювати з наявними у системі закупівель інструментами»,– Віктор Нестуля, виконувач обов’язків генерального директора ДП «Медичні закупівлі України».

Наталія Шимко

«Ми спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, МОЗ, представниками Антимонопольного комітету, представники Центру протидії корупції та Transparency International напрацювали такі рекомендації, в які намагалися включити якраз найбільш болючі питання, які призводять до обмеження в першу чергу конкуренції або зловживань. Ми вважаємо, що не завжди це має бути саме регулювання нормативне. Інколи достатньо навіть рекомендацій на рівні відповідних листів для того, що такі сигнали, які ми надаємо ринку, спричинили певні позитивні зрушення. Такі рекомендації будуть сприяти тому, що вони будуть вже більш усвідомлено якісь дії вчиняти і включати до тендерної документації такі вимоги, які не будуть обмежувати конкуренцію, але дозволять закуповувати саме те, що потрібно»,– Наталія Шимко, заступниця директора департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.

Зазвичай провідну роль у контролі над проведенням закупівель ліків відіграють громадські активісти. Проте цього недостатньо.

Наталія Гусак

«В окремих випадках несвідомі порушення процедури закупівель переходять у корупційні. Але ми не можемо нічого довести. Єдиний спосіб — це досліджувати вартість того чи іншого препарату. Але це питання зводиться до певного обмеження в часі і в обмеженні доступу до інформації. Наразі існують такі ініціативи, які збирають інформацію про вартість медичних препаратів і порівнюють ці закупівлі в межах всієї України», — Наталія Гусак, представниця «Закупівлі Чернівці».

«У нас є державний реєстр лікарських засобів і є віднедавна класифікатор медичних виробів, по якому можна дуже просто ідентифікувати, що це за лікарський засіб, що це за медичний виріб, і порівняти їх між собою. От зараз іде процес по запровадженню цих двох реєстрів у систему «Прозорро». Ми очікуємо, що протягом року вже відбудеться нормальна повна інтеграція цих реєстрів із системою «Прозорро», і в майбутньому нам не треба буде витрачати взагалі ні секунди часу для порівняння цін у різних регіонах»,– Віктор Нестуля, виконувач обов’язків генерального директора ДП «Медичні закупівлі України».

«Ми всі з вами маємо докласти максимум зусиль до контролю. Якщо навіть на тендер прийшло два учасника, і найдешевша запропонована ціна все одно є вищою за ринкову — її можна зменшити. Це залежить від свідомості самого замовника, який здійснює закупівлю. А ми, активісти, журналісти, маємо висвітлити це все. Дії того ж мера, того ж замовника. Зробити їхнє життя нестерпним, щоб вони все-таки дослухалися до тих рекомендацій, які надаються», — Іван Лахтіонов, координатор проекту «DoZorro», Transparency International Україна.

«Просто відкрити інформацію для того, щоб нею ніхто не користувався немає сенсу. Відкриваючи інформацію в системі «Прозорро», створюючи систему за принципом «всі бачать все», ми намагалися дати сигнал громадськості, що треба не сидіти склавши руки, і якщо ви бачите якісь порушення, про це якимсь чином сигналізувати. Також ми ведемо роботу над удосконаленням самого законодавства, розуміючи, що не тільки замовники бувають у нас недобросовісними, а і постачальники бувають недобросовісними. Напрацьовані зміни до закону про публічні закупівлі передбачають можливість, замовникам відхиляти пропозиції тих постачальників, які в попередньому періоді порушували якісь умови договору, постачали неякісні ліки, невчасно їх постачали або намагалися якимось чином тиснути на замовника для того, щоб підняти ціни по тих чи інших ліках, які могли бути вкрай необхідними», –Наталія Шимко, заступниця директора департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.