Як виявилося на території “Базарища” дійсно проходили бої між російською та австрійською арміями у жовтні 1914 р., про що свідчить піднятий матеріал , зокрема масовий розсип стріляної шрапнелі.

Також на території “Базарища” виявлено і фрагменти кераміки XVII-XVIII сторіч, які підтверджують активність на торговищі в ранньомодерний період. До слова: поряд із цим місцем розташовані давні соляні джерела.

Інша мета розвідки полягала у візуальному обстеженні гори “Могили”, де за припущенням знаходяться кургани доби Шнурової кераміки. Водночас було виявлено численні гільзи з часу бою між НКВД та УПА. До речі,  відоме перепоховання бійців УПА було здійснено саме з “Могил” на території парафіяльного цвинтаря церкви Святого  Миколая (“Горішня”).

Увесь польовий матеріал передано до фондів літературно-меморіального музею Івана Франка ДІКЗ “Нагуєвичі”.

Також експедиція у складі консультанта Івана Бохонка та головного хранителя фондів Ростислава Хміля зробила фотофіксацію краєвидів музею Івана Франка із найвищих висот, які у кінці XVIII ст. вперше фіксував австрійський мандрівник, альпініст  і дослідник Карпат  французького походження професор Львівської політехніки Бельсезар Аке (Belsazar Hacquet).

Також поблизу давнього футбольного поля, що у лісі урочища “Ярина” вдалося дослідити пам’ятний хрест “на хвалу Божу” фундований мешканкою села Нагуєвич Розалією. На разі датування є неможливим через втрачені фрагменти транскрипції, хоча припускаємо, що час побудови – це період життя коваля Якова Франка, позаяк залишки кованого хреста нагадують хрест виконаний ним на пошану ліквідації панщини у 1848-1849 роках.

P.S. Дивує і болить водночас й інша знахідка, зокрема та яка розташована за 500 метрів від місця бою і колишнього захоронення бійців УПА:  біля підніжжя “Могил” було зафіксовано  доволі таки не приємні “сміттєві висоти”, які стосуються виключно ментального бажання мешканців та їх внутрішнього переконання рухатися у бік європейських цінностей…Чи так варто вшанувати святе місце загибелі односельців?

Світлини – архів ДІКЗ “Нагуєвичі”