Чимало досягли медія в нашій країні за останні декілька років. У порівнянні ж з багатьма країнами на теренах колишнього СРСР журналісти почуваються набагато краще, та все ж до справжньої свободи ще далеченько. Бо ж і недолугі політики наші прагнуть впливати а редакційну політику, й державні структури лише тепер вирішили відпустити “свої” видання у вільне плавання. Хоча, як не дивно, деякі локальні медія, що часто живуть за інерцією, не вельми прагнуть “розлучення”: соціум у нас такий, що багато хто в ньому шукає саме солодкої “халяви”. А тут і приміщення майже задурно, й гроші шукати не треба, бо влада платить…

Та все ж поступово змінюється все: і ставлення до медія, і розуміння, що справжнє громадянське суспільство може існувати лише там, де преса справді є вільною, і навіть журналістські стандарти, коли вже замовна журналістика,яка на разі остаточно не зникла, все ж не знаходить підтримку в  більшості працівників цеху…

Всесвітній день свободи преси, який відзначаємо сьогодні, третього травня має на меті оцінити рівень свободи преси у світі, захистити медіа від зазіхань на їхню незалежність і – що є вельми суттєвим та важливим – вшанувати журналістів, які загинули під час виконання  професійних обов’язків.

День цей  було проголошено Генеральною асамблеєю ООН  1993 року  за рекомендацією Генеральної конференції ЮНЕСКО 1991 року. Це, у свою чергу, стало відповіддю на заклик африканських журналістів, які в 1991 році прийняли Віндгукську декларацію плюралізму та незалежності медій.

Мусимо пам’ятати: свобода слова – не звук порожній і не вседозволеність та суцільна безвідповідальність. Не варто й про грамотність не слід забувати. Адже  Спершу  було слово. Й слово – відповідальне…

А ще маємо зміцнювати нашу рішучість забезпечити охорону та безпеку журналістів у всьому світі.

Тож вітаємо всіх колег із днем, який визначається на усіх континентах. Й зичимо великих творчих успіхів, незаанґажованости, виваженості й усього найкращого.

Кіндрат ВІТЧЕНКО, Антонін ЗБЕНИК