Колишній строковик Другої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії щойно як отримав документи про звільнення у запас поїхав у квітковий магазин. Там вже на нього чекала 101 троянда. Під КПП військової частини друзі привезли каблучку, яку Віталій придбав кілька місяців тому.

«Приблизно півроку тому в мене з’явилась думка, що саме в день мого звільнення у запас я повинен освідчитися Наталі. Під час перебування у місті вибрав каблучку. Планував все під час нічних чергувань. Думав, як все найкращим чином організувати. Дуже хотілось її здивувати», – розповідає Віталій. Його голос дрижить, відчутно, як він хвилюється.

Освідчився він у одному з торговельних центрів Львова. Завчасно домовився з однією з подруг про те, що вона приведе Наталію на закупи. Спланували місце, де маємо зустрітись».

«Сказав дівчині, що звільнення буде лише у травні але вже знав, що насправді буду вдома наприкінці квітня, – продовжує Віталій. – Домовився з друзями, що вони мені допоможуть усе організувати. Вночі думав про слова, які їй скажу. Ділився переживаннями і з товаришами в своєму підрозділі, вони мене підтримували».

Поки йшли до визначеного місця, очі перехожих були прикуті до високого та статного чоловіка у формі з величезним букетом квітів.

«До мене стільки уваги», – червонів Віталій. Але як тільки побачив спину коханої, обличчя стало серйозним, і решта людей навколо вже не мала значення.

«Чому сьогодні?» – це були перші слова дівчини, яка побачила свого коханого. Але коли той одразу став на коліно, аби освідчитись, Наталя від щастя розплакалась. «ТАК» – пролунало вимовлене пошепки очікуване слово.

Коханому гвардійцю у формі, з квітами та каблучкою неможливо відмовити.

Прес-служба в/ч 3002 Національної гвардії України