Якщо громада зацікавлена у відкритості та прозорості освоєння коштів місцевого бюджету, то інструмент громадського бюджету є надзвичайно дієвим способом це зробити, до того ж в правовому полі. У такий спосіб також знімається питання пріоритетів, бо воно вирішуються голосом громади та на тому мікрорівні, де справді потреба є найгострішою.

Щоб вивчити особливості впровадження громадського бюджету, у Львівському ЦРМС зібралися представники громад Львівщини, заступники голів, секретарі рад, проектні менеджери та інші спеціалісти на семінар «Бюджет участі – як інструмент розвитку демократії та залучення мешканців до управління громадою».

Координатор проекту «Київський діалог» у Львові Станіслав Безушко розповідає, що наявність такого громадського бюджету налагоджує комунікацію у громаді і відповідальність за прийняті рішення. «Якщо мешканець вашої громади додав співфінансування до проекту хоч п’ять чи десять гривень, то будьте певні, що ця людина  пильнуватиме за роботами на об’єкті з реалізації проекту. Але ваше завдання полягає в тому, що ви повинні переконати мешканців вашої громади підтримати цю ідею і допомогти в реалізації», – стверджує Станіслав Безушко.

За словами експерта, громадський бюджет сприяє прозорості бюджетного процесу загалом, зменшує корупційну складову у витрачанні бюджетних коштів, підвищує активність мешканців та обізнаність в питаннях місцевого самоврядування, збільшує довіру між владою і громадою.

В разі впровадження громадського бюджету варто врахувати, що найактивнішими учасниками будуть молоді люди і, навіть, підлітки; ініціювати проекти можуть як окремі особи, так і групи учасників та громадські організації. Більшість ОТГ відмовляються від поділу проектів на великі та малі.

Орест Файфурка, начальник відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради детально розповів про розробку та впровадження громадського бюджету міста Львова. «Коли ми говоримо про громадський бюджет, то йдеться не про гроші, а про налагодження довіри, відновлення партнерських стосунків і спільної розбудови громади», – зазначив Орест Файфурка.

Ретельно обговорили й особливості голосування через електронні системи, ЦНАП чи паперовими бюлетенями в офісах старост, оскільки в сільській місцевості не так поширена електронна комунікація. Показово, що у Львові 2018 року 80 відсотків учасників голосування скористалися електронним сервісами через IDбанк.

Обидва спікери наголосили на важливості комунікації з мешканцями, які повинні бути активними та брати участь в ініціюванні проектів.
Дарія ЗУБРИЦЬКА, речниця Львівського Центру місцевого самоврядування