“Насамперед, це не новий правопис, а нова редакція українського правопису. Вперше, така нова редакція пройшла довгий шлях – дискусії, громадське обговорення, затвердження, робоча група працювала три роки”¸ – зазначила Єрмоленко.

Нагадаємо: Кабінет Міністрів на своєму засіданні 22 травня схвалив Український правопис у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису.

Зі слів Світлани Єрмоленко, розділи правопису залишилися ті самі, але в усіх розділах змінено фактичний матеріал, який застаріває, – змінені правила, формулювання, стилістика.

“Я б ці зміни поділила на дві групи: перша – це мотивовані логікою зміни. Дуже часто були пропозиції повернути правопис Скрипника 28-29 року. Так-от, з того правопису прийнято писати не “проект” – а “проєкт”, так як “суб’єкт” і “траєкторія”, тобто чисто формальний логічний принцип”, – розповіла Єрмоленко.

У новій редакції правопису є також спрощення, що, на думку Єрмоленко, допоможе в навчанні школярам.

Перше таке спрощення – це написання слів з “пів” окремо, тобто “пів книжки”, “пів хлібини”, “пів яблука”, “пів Європи”.

Інше спрощення стосується складних слів, де в основі є дво-, три-, чотири-. Як зазначила Єрмоленко, тепер немає розрізнення, як писати перед приголосними і голосними: “двопалубний”, “двотактовий”, хоча раніше перед голосними необхідно було використовувати букву “х”. Є винятки, коли другою частиною є “-сотий”, “-тисячний”, “-мільйонний”, утворених від числівників – “двохтисячний”, “трьохсотий”, “чотирьохмільйонний”.

“Така начебто логічна зміна – слово “священний” завжди писали і пишуть з двома -нн-, а слово “священик” писали з однією. Люди часто помилялися у цьому слові, тепер “священник” теж з двома -нн-“, – пояснила професор.

Основним нововведенням, з її слів, є розширення варіантності – варіантність поширили і на іменники 3-ьої відміни такого зразка, як радість – “радості” і “радости”, “можливості” та “можливости”, і на давньогрецькі запозичення – “орфографія” і “ортографія”.

“На мою думку, це данина історії мови. Коли передруковують тексти 20-30 років, то використовують такий самий правопис, щоб люди розуміли, що таке було в історії української мови”, – зазначила Єрмоленко.

Вона розповіла, що дуже довго дискутували на громадському обговоренні щодо написання початкового “иноді”, “инший”, “индик”.

“Багато людей вимагали, інші заперечували, але, звичайно, залишилося так, як і було. Тільки два слова залишилися як варіанти – “ирий” чи “ірій” та “ірод” чи “ирод”, – повідомила Єрмоленко.

Уточнений правопис також у складних іншомовних словах, наприклад, з веб-, поп-, прес-. Там, де це регулярні приєднання до другої частини слова, рекомендовано писати разом – вебсторінка, фолкгрупа, пресконференція, поп-музика.

З дефісом треба писати слова, де є повноцінне слово, а перша частина характеризує тип другої частини – бізнес-проект, компакт-диск.

Загалом, зі слів Єрмоленко, повністю перевчатися всім не треба.

“Цей правопис покликаний для того, щоб помічати нові тенденції в мові, у нас затягнувся цей процес, мова швидше розвивається, ніж ми думаємо. Крім того, у кожного є своя візія, яка має бути зразкова літературна мова. Правопис – це не книжечка, в якій виписані правила, а наша загальна грамотність”, – підсумувала Єрмоленко.