Тренерка заходу, представниця Київської школи економіки,  Тетяна Тищук розповіла, що в цій ситуації найбільше страждають діти, бо вони якраз найменше опираються переходу в кращу школу. «Досвід показує, що всі, на перший погляд, дуже конфліктні інтереси можна вирішити. Педагоги, які хочуть працювати, знаходять роботу у повнокомплектній школі і продовжують працювати. Діти опиняються у зручних умовах, починають краще вчитися і соціалізовуватися. Це їм суттєво допоможе бути конкурентними на ринку праці», – наголосила експертка.

Завдання об’єднаних громад у сфері освіти полягає у організації надання належного рівня послуг у відповідності до вимог чинного законодавства. Але кожна із громад опиняється у різних умовах:  мають різні фінансові, кадрові, демографічні та інші показники можливостей.

«Серед нам відомих прикладів, є ОТГ, які думають, на що ще витрати гроші, які ще речі придбати для потреб своєї мережі. Але переважна більшість ретельно рахує свої кошти, аби «вписатися» у освітню субвенцію і не витрачати зайвого із власного бюджету», – зазначила Тетяна Тищук.

Для того, аби вирішити проблемні питання мережі, експерти рекомендують звузити суть проблеми, не визначати її як “погана демографія чи низька якість освіти”. Бо, за такого формулювання, рішення не знайдеться.

Христина Голинська із Київської школи економіки рекомендує розробляти план дій поступово. «Суть цього підходу полягає в тому, щоб готувати варіанти вирішення питань і скористатися зручним моментом для їх прийняття. Наприклад, результати ЗНО можуть стати приводом для кардинальних рішень з оптимізації. Цей спосіб ми називаємо «вікном» можливостей».

За наявности такого плану  покрокових дій, можна поділити проблему на досяжні цілі, які реально втілити у короткій перспективі.

«В одній громаді проблемою визначили потребу у шкільному автобусі, який нереально було придбати через фінансову причину. Але несподівано виявилося, що перевізник, який обслуговує громадські перевезення, з легкістю перебрав на себе цю функцію. Це означає, що проблема була неправильно визначена; причиною була не відсутність школярика, а відсутність налагодженого довезення дітей», – поділилася досвідом Христина Голинська.

Під час навчального тренінгу, окрім теоретичних панелей, представники громад виконали низку практичних завдань: створили паспорти освітніх мереж своїх громадд, розробили карту проблем, визначили стейкхолдерів та розробили варіанти рішень для своєї мережі.

«Більшості із нас бракує досвіду управлінських функцій. Легше, коли директор школи чи заступник переймає на себе ці функції, але нерідко навіть педагоги початкової школи беруться за цю непросту роботу. Тому цінність подібних навчань велика», – сказала керівник гуманітарного відділу Великолюбінської ОТГ Оксана Шльомська.

Тренінг з аналізу політики «Розвиток спроможної освітньої мережі в ОТГ» відбувся у Львівському ЦРМС, створеному за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінреґіону України.

Дарія ЗУБРИЦЬКА