Культура російського срібного віку (початок ХХ ст.) – феномен, під значним впливом якого розвивалася мало не вся європейська культура (література, мистецтво, філософія) минулого сторіччя. Подекуди цей вплив відчувається й сьогодні. Нині російський срібний вік вивчають, досліджують науковці-гуманітарії в багатьох країнах. І одним з центрів вивчення цього явища впродовж декількох років є Дрогобич. Ось уже півтора десятка літ тут на початку травня відбуваються наукові конференції, присвячені культурі та філософії російського срібного віку. Декілька років поспіль захід проводили спільно кафедра філософії та кафедра зарубіжної (нині — світової) літератури. Останні ж роки — з різних причин – так склалося й сталося, що конференцією опікуються лише філософи.

Цьогорічна, 15-а вже, традиційна конференція мала назву “Проблема суб’єктивності в філософії та культурі російського срібного віку”. Організатори — кафедра філософії Дрогобицького педуніверситету спільно з Товариством російської філософії при Українському філософському фонді, Російським центром науки та культури в Києві за сприяння Амбасади Російської Федерації.

Ще зовсім недавно подібні наукові зібрання були не дуже людними й представницькими, то зараз (парадокс: в кризові часи) ситуація суттєво змінилася. Цьогоріч в роботі конференції у Дрогобичі взяли участь більше 60 учасників з Дрогобича, Києва, Львова, Дніпропетровська, Слов’янська, Луцька, Мукачева, Ніжина, інших міст України, а також гості з російських Москви, Ростова, Новосибірська…

Непросто виокремити когось із учасників нинішніх філософських дискусій, однак декого просто не можна не назвати. Велику зацікавленість всіх присутніх викликали виступи львівського корифея філософської науки, постійного учасника наукових зібрань в Дрогобичі доктора філософії, професора Львівської політехніки Віктора Петрушенка, москвичів доктора філософських наук, професора Геннадія Лобастова й кандидата наук, працівника апарату Державної Думи Росії Володимира Лазуткіна. Вагомими й змістовними були також доповіді кандидатів наук з Києва Людмили Облової та Миколи Ліпіна. Принагідно варто зазначити, що пан Микола — нещодавній випускник відділення філософії ДДПУ. Приємне враження справив на гостей та учасників новосибірський молодий науковець Олег Соловйов. А ще високо оцінили колеги серйозні коментарі та роздуми луцького професора Сергія Возняка, мукачевця Володимира Хазіна, філософа з Києва Михайла Де Лонґа.

Програма конференції була вельми насиченою, однак і організатори та гості не обмежилися виключно науковими дискусіями й обміном думок. Для учасників було організовано оглядову екскурсію містом, відвідини унікальної пам’ятки нашої старовини — дерев’яної церкви св. Юра.

Дев’ятого ж травня, на честь Дня Перемоги, конференціали поклали квіти на Меморіалі Слави на вул. Самбірський.
Леонід ҐОЛЬБЕРҐ